Джо Байден, тоді ще віцепрезидент, виступає в українському парламенті. Київ, 16 січня 2017 року

Президент США Джо Байден обійняв посаду та в'їхав у Білий дім за адресою 1600, Пенсильванія авеню. Що це змінило для України та її громадян? У війні, у мирі, у майбутньому?

Про це для "Радіо Свободи" пише Андрій Веселовський, повідомляє UAINFO.org.

Американці не припинять війни

Війна, що її веде Російська Федерація проти України від лютого 2014 року, не припинилася. І далі маємо справу з гібридною агресією, яка почалась у Криму, пішла на Донбас, роззявала пащу на весь південь і схід, із танками, "Градами", дезінформацією та агентурою.

Чи допоможе нам у війні Америка, враховуючи, що ми протистоїмо агресорові політико-дипломатичними методами? Так, допоможе, але такими ж методами, що й раніше, не більше.

Український військовий демонструє протитанкову ракету "Джавелін" під час військового параду до Дня незалежності України. Київ, 24 серпня 2018 року

Читайте також: Портников: Байден сприйматиме Україну всерйоз, а ось Зеленського – навряд чи

Українська армія доозброюється та переозброюється. Стали до ладу ще радянських часів бронетехніка й артилерія, з'явилася новітня вітчизняна реактивна зброя. Відновлюється флот. На цьому тлі постачання заокеанських "Джавелінів", джипів чи снайперських гвинтівок має радше психологічний, аніж військовий зміст. Ідеться врешті про вбивчу (lethal) оборонну, а не наступальну зброю.

Нема ні в нас, ні серед надісланої такої зброї, з якою можна йти в атаку відвойовувати Крим і східні райони Донбасу. Приклад сильної армії Азербайджану на тлі зашкарублих збройних сил Вірменії на нашу ситуацію не проєктується, доки збройні сили РФ вважатимуть другою найсильнішою армією світу.

Серед військової та цивільної експертної еліти йдуть розмови про закупівлю сучасної американської авіації та комплексів "Патріот", як у Польщі. Дорогі та, без сумніву, корисні речі, але й вони мають лише оборонну цінність. Отже, у цій війні нам і далі покладатися насамперед на себе.

І країну американці також не облаштують

Чи допоможе нам Америка в мирі, у тому повсякденному житті, яким громадяни незадоволені щоденно? У тарифах на газ, у відкатах на будовах, у "каруселях" на виборах, у хабарах у судах? Так, допоможе, але настільки, наскільки ми цього захочемо самі.

Наші власні прем'єр-міністри й міністри, народні депутати та вищі судові влади, обрані громадянами чи їхніми представниками, вирішують питання і призначень, і покарань за хабарництво. Корупція, а простіше – зловживання владою задля особистої вигоди, не зникатиме від закликів із Вашингтона, а тільки в результаті появи свідомих і чесних законодавців та урядовців, включно із сільським старостою, районною, обласною ьп центральною владою.

Тоді ще віцепрезидент Джо Байден із трибуни Верховної Ради закликає депутатів боротися з корупцією. Київ, 8 грудня 2015 року

Читайте також: СБУ має відповісти, чому російські агенти Деркач і Дубінський почуваються цілком безкарно – В'ятрович

Американці (як і європейці) можуть розповісти, для прикладу, як відбуваються вибори та повсякденне управління на їхніх теренах. Але ж не відряджати власних урядовців в Україну! Отже, у мирній побудові сучасної європейської держави та громадянського суспільства доведеться покладатися на себе також.

А щодо світлого майбутнього?

Чи допоможе нам Америка у майбутньому, якого ми бажали би для себе, для дітей, для онуків?

Тут, безперечно, вже допомагає, і щоденно.

Предки сучасних американців, які прибули в негостинні тоді Північну Кароліну та Массачусетс, перебували у становищі кріпаків, залежних від компаній, що їх перевезли через океан. Їхні онуки вибороли свободу від колонізаторів-британців і почали запроваджувати чесне та прозоре врядування, що зайняло в них не одне десятиліття. Расизм викорінюють і досі, судову систему тренують громадською пильністю та президентською відповідальністю.

Чудовий приклад для України, яка відбивалася від колонізаторів триста років аж до 1991-го й намагається наслідувати найкращі світові демократичні практики третє десятиліття. Дивно, що в таких умовах перебувають громадяни й навіть законодавці, які закликають на ці найліпші зразки не звертати увагу, а піти попросити агресора позичити нам розуму та грошей (один відомий олігарх і його посіпаки). Буде ще дивніше, якщо їм усе це минеться безкарно.

Баланс простий і, на перший погляд, не райдужний. Ми не отримаємо магічної американської зброї, від якої перелякані загарбники зникнуть із окупованих Донецька та Севастополя. Ми не отримаємо з-за кордону щасливого заможного життя. Нам не побудують світлого майбутнього без загроз і проблем. Ми самі маємо виховати розумних і працьовитих дітей, створити сильну армію, організувати справедливе, демократичне, ринкове суспільство, яке приваблюватиме погляди окупованих громадян у Криму й на сході, і далі – за кордонами України.

І в усьому цьому й Америка, і Європа, і міжнародні суди, і весь демократичний світ нам допомагають. Коли ми самі цього прагнемо, працюємо й ідемо до мети.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube