Що робити, коли допікають колектори? Для відповіді спочатку треба визначити, кого саме ми будемо розуміти під словом "колектор". Це важливо, адже майже у будь-якому банку є відділ так званого "Soft-collection" та "Hard-collection".

Відповідні відділи банків за своєю суттю є також колекторами, хоч і є безпосередніми працівниками банків. У зв’язку з тим, що питання допікання все ж у 99% випадків виникає не до "Soft-collection" та "Hard-collection" у банках, пропоную визначити колекторами відмінні від банків підприємства, які отримали право стягувати борги, пише адвокат Антон Пришедько, інформує UAINFO.org. 

У переважній більшості шлях отримання колекторами права вимоги від банків є укладення з останніми договорів купівлі-продажу кредитних портфелів або договорів факторингу, а у випадку передачі кредитів з забезпеченням у вигляді нерухомого майна додатково укладаються угоди відступлення права вимоги за договорами іпотеки. 

Що стосується персональних даних боржників та пов’язаних з ними осіб, вони містяться у кредитних справах та передаються колекторам після підписання вказаних вище договорів. У 99% передача таких даних абсолютно законна, тому що позивальник при оформленні кредиту надає згоду на оброблення та розпорядження відповідними даними.

Читайте також: Більше жодних пасток: НБУ зобов'язав банки надавати споживачам правдиву інформацію щодо існуючих послуг

Причин потрапляння до колекторів даних осіб, що взагалі не мають стосунку до кредитів зазвичай всього дві: це банальні технічні помилки у контактних даних боржників, або випадки, коли позичальники при підписанні кредитів надають фінансовим установам дані контактних з собою осіб (а бувають випадки, що й не контактних), а колектори умисно чи з необережності використовують ці контакти для спонукання боржника або пов’язаних з ним осіб погасити відповідний борг.

Оптимальний порядок поведінки у взаємодії з колекторами ґрунтується на розумінні мети колекторів заробити на конкретному кредиті та витратити на це мінімум ресурсів. У разі, коли ви все-таки стали жертвою набридливих дзвінків від колекторів, як "контактна" з боржником особа, рекомендував би додержуватись такого порядку дій.  

По-перше, і це основне, не сприймати на віру всі данні, які повідомляються операторами кол-центрів колекторів, не розглядати взагалі можливості сплатити за когось борг для припинення таких дзвінків та запастися терпінням (час завжди на вашій стороні).

Читайте також: Чи потрібно сплачувати борги за комуналку за минулого власника?

По-друге, встановити юридичну особу колектора, її реквізити та контактні данні. А також, при надходженні чергового дзвінка, повідомити оператора про те, що ви не пов’язані з особою боржника та не є стороною у відповідних договірних зобов’язаннях.

По-третє, письмово звернутися з заявою до колекторів та продублювати все вищезазначене.

У разі ж, якщо дзвінки вже стали нести набридливий характер та надходять у тому числі вночі. Або ж у дзвінках колекторів є елементи погроз чи вимагання, необхідно звернутися з заявою до правоохоронних органів, зазначивши, як попередню кваліфікацію ст. 189 КК України "Вимагання", ст. 355 КК України "Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань", ст. 182 КК України "Порушення недоторканності приватного життя".

Й останнє, але не менш важливе: треба завжди розуміти, що кожен дзвінок колектора – це витрачені ним ресурси та час. Відповідно, якщо ви, як об’єкт стягнення, з плином часу так і не стали фінансово вигідним, то подальше спілкування з вами для стягувача – лише збитки.

І ще одне спостереження. Зазвичай, активні дії колекторів стосовно особи, яка не має стосунку до кредиту та вказана боржником лише як контактна особа, тривають близько року. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube