Відмовляти народу у референдумі через те, що є якісь застереження – це ставити під сумнів спроможність народу ходити на вибори.

Про це Gazeta.ua сказала голова правління Громадянської мережі "Опора" Ольга Айвазовська, коментуючи ухвалений Верховною Радою закон "Про народовладдя через всеукраїнський референдум", інформує UAINFO.org. 

"В цілому і Венеціанська комісія і ОБСЄ дали позитивний висновок цьому документу.

Критикується право скасовувати закони чи норми через всеукраїнський референдум. Але Верховна Рада після результатів такого референдуму може ухвалити новий закон з питання, яке скасували.

Порядок організації референдуму є абсолютно резонним. У Конституції є окремий розділ про вибори і референдуми. Інститут референдуму стоїть на одній шальці з інститутом виборів. Якщо говорити політичною риторикою "не на часі", "суспільство не готове", "на нього є маніпулятивний вплив", то ми ті самі аргументи можемо використовувати щодо виборів. Але, на щастя, до цього в Україні ще ніхто не додумався.

Відмовляти народу у референдумі тільки через те, що є якісь застереження – це ставити бід сумнів взагалі спроможність народу ходити на вибори", – каже громадський діяч.

Читайте також: Відповідальності за фатальні рішення ніхто не нестиме: нардепка окреслила головні проблеми закону про референдум

Щодо можливості винесення на референдум питання про зміну території України, то це норма Конституції, нагадує Ольга Айвазовська.

"Якщо йдеться про зміни щодо територій, це рішення повинно обов'язково пройти референдум, як етап, відповідно до Основного закону.

Зміна територій – наслідок прийняття міжнародної угоди. Є верифікація у три етапи: міжнародна угода – готується виконавчою гілкою влади, далі вона ратифікується – Верховною Радою. Президент підписує закон про ратифікацію цієї угоди і парламент виносить питання на референдум, де останнє слово за народом України. Без референдуму цієї трьохетапної авторизації немає. Рішення президента та парламенту може бути скасовано таким чином волею народу.

Питаннями територій можуть бути будь-які теми, які стосуються демаркації, делімітація, конфлікти, не пов'язані з Донбасом.

Ніхто з політичних груп за 30 років незалежності не ініціював виключення з Конституції:

а) поняття референдум та право громадян на участь у ньому,

б) порядок прийняття рішення щодо зміни територій, де обов'язково має бути проведений референдум.

Якщо гіпотетично уявити ситуацію, що виконавча гілка влади пішла на злочинну угоду з якоюсь іншою країною щодо зміни територій, у парламенті авторитарний режим перетнув "червону лінію" і легітимізував цю угоду. А народ, 50% явки немає, не приходить на референдум, і ця угода не вважається дійсною. Або приходить 50+1% громадян і каже: ні. Народ згідно Конституції і є джерелом влади у державі.

Донбас є територією України. Юридично її ніхто не забирав. Вона окупована, що визнано законодавством і різними міжнародними документами.

Читайте також: Попереду – парад популізму? Як Зеленський і Ко можуть скористатися законом про референдум

Питання "особливого статусу" – це не питання територій. Це питання, що стосується змін до Конституції в частині місцевого самоврядування. Тобто це взагалі не може бути предметом розгляду питання щодо зміни територій через референдум.

Україна не може укладати міжнародну угоду з Російською Федерацією щодо місцевого самоврядування на території України. Це нонсенс.

Питання щодо Донбасу або Криму може бути винесене на референдум у загальнонаціональному значенні. Але таке рішення буде стосуватися тієї гілки влади, яка буде імплементувати. Наприклад, якщо стосуватиметься закону, то це парламент.

Уявімо, що на референдумі приймають рішення щодо особливого порядку місцевого самоврядування. Страхи і комплекси навколо цього питання є значно перебільшені. Бо якщо винесуть на референдум, все одно питання закону за парламентом, який, до речі, є і діє та приймався, пролонгувався вже двома скликаннями парламенту", – пояснила Ольга Айвазовська.

Сумнівно, що референдуми тепер проводитимуть щомісяця, каже керівниця "Опори".

"Порядок організації і проведення референдуму відповідає Конституції – про 3 мільйони підписів у дві третини областей, не менше ніж 100 тисяч в одній – норма Конституції, збір підписів ініціативною групою, перевірка всіх підписів ЦВК. Це складна процедура.

У законі є навіть новація щодо прозорості фінансів на агітацію за збір підписів. Ще до початку референдуму треба легалізувати фонд", – сказала Ольга Айвазовська.

Водночас в "Опорі" виступають проти електронного голосування.

"Чи під час виборів, чи під час референдумів. Зважаючи на питання безпеки, довіри до самого інструменту. І спроможності держави реагувати на ці виклики. Бо зловживання можуть бути зовнішніми гравцями, тою ж Росією", – пояснила громадський діяч.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube