Президент України Володимир Зеленський ветує законопроєкт №4651 щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації, заявили в ОП. Цей документ повинен був повернути тюремне покарання за недостовірну інформацію в деклараціях. Але, на думку президента і багатьох експертів, проголосовані депутатами поправки до закону навпаки послабили систему покарання за правопорушення в цій сфері.

Чи будуть все-таки садити за брехню в деклараціях – дізнавався OBOZREVATEL, інформує UAINFO.org.

Чому знадобився новий законопроєкт?

Систему електронного декларування в Україні було запущено ще 2014 року з ухваленням закону "Про запобігання корупції". Під нього потрапили всі посадові особи, а також ті, хто обіймав високі посади або претендував на них. До жовтня 2020-го відповідальність за подачу недостовірної інформації в деклараціях наступала в тому випадку, якщо відомості в декларації відрізнялися від реальних на суму від 100 до 250 мінімальних заробітних плат (за нинішніми мірками від 600 тис. грн до 1,5 млн грн).

За такі порушення були передбачені:

• штраф від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів;

• громадські роботи від 150 до 240 годин;

• позбавлення волі до 2 років із забороною обіймати певні посади до 3 років.

Наприкінці жовтня 2020-го Конституційний Суд визнав неконституційними деякі положення антикорупційного законодавства. Зокрема, НАПКА позбавили права проводити перевірку декларацій та моніторинг способу життя чиновників. Через це близько сотні справ про корупцію, які перебували в НАБУ, довелося закрити.

Читайте також: Після розслідування "Схем" про незадекларований маєток депутата Герасимова в Іспанії в НАБУ відкрили справу

Венеціанська комісія порадила українській стороні повною мірою відновити відповідальність за неправдиве декларування. Після чого, в грудні минулого року, Верховна Рада повернула таку відповідальність з покаранням у вигляді обмеження волі, але без тюремного терміну. Наші міжнародні партнери такі заходи вважають недостатніми.

Що передбачає президентський проєкт закону?

У президентському законопроєкті №4651 пропонувалося повернути тюремне ув'язнення за брехню в деклараціях. Згідно з документом, за навмисне помилкове декларування, якщо реальні доходи більші ніж задекларовані на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (приблизно від 1,1 млн до 4,5 млн грн), посадовим особам може загрожувати штраф, громадські роботи або обмеження волі до 2 років.

Якщо різниця в доходах понад 2000 прожиткових мінімумів, тоді передбачено:

• штраф 4-5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• громадські роботи;

• обмеження або позбавлення волі на строк до 2 років;

• позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Як бачимо, поріг порушення істотно виріс, але жорсткість покарання збереглася. Тому експерти оцінювали цей законопроєкт досить позитивно.

"Законопроєкт Зеленського хороший і правильний. Він робить те, що сказала Венеціанська комісія", – каже засновник "Центру протидії корупції" Віталій Шабунін.

Як депутати заблокували виконання закону?

Законопроєкт №4651 потрапив у Раду ще взимку і мав усі шанси бути ухваленим до кінця березня, коли закінчується період подання декларацій за 2020 рік. Але депутати передали його на розгляд Венеціанській комісії, чим дещо затягнули процес. Фактично, під дію закону потраплять тільки їхні декларації за 2021 рік, які будуть подані аж навесні 2022.

Але головна проблема в тому, що дві проголосовані в залі поправки нівелюють значення законопроєкту загалом. Поправка депутата Ігоря Фриса дозволяє посадовим особам не декларувати майно, яким володіють їхні родичі, посилаючись на те, що родичі не повідомляли їх про своє майно. Так депутати і чиновники можуть оформляти квартири і машини на членів сім'ї і посилатися на те, що відомостей про таке майно їм не надавали.

Читайте також: Гроші "під прикриттям": як чиновники ховають незаконні прибутки у криптовалюти