Річка Дніпро перебуває на межі екологічної катастрофи, а загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення до 2021 року фактично не виконувалася. Без нової водної політики тотальна посуха може прийти за 20 років.

Про це йдеться у матеріалі "Укрінформу". За словами журналістів, те, що річка фактично помирає, підтвердилося у нещодавньому звіті Рахункової палати, інформує UAINFO.org.

Як пише ЗМІ, у поверхневих водах Дніпра було виявлено 161 забруднювач. Окрім того, у дніпровській воді значно перевищено вміст сільськогосподарських отрутохімікатів, фармацевтичних препаратів та речовин, які використовують у парфумерії, а також ртуті.

Як зазначив директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Ромащенко однією з основних причин може бути зміна клімату, а також сільськогосподарська діяльність людей.

"Через кліматичні зміни, приміром, не відбувається наповнення Дніпровських водосховищ. Якщо раніше були паводки, завдяки яким водосховища наповнювалися і промивалися, то тепер цей процес припинився, а забруднення відбувається, як і раніше", – зазначив Ромащенко.

Читайте також: "Стоїмо на краю прірви": ООН повідомляє про наближення екологічної катастрофи

За його словами, крім того, зрошення в комплексі із застосуванням пестицидів та добрив спричиняє забруднення полів, а це зі свого боку забруднює річку, пише видання.

Іншим фактором забруднення Дніпра є використання фосфатів і фосфанатів у мийних засобах, зазначив ексзаступник голови Держводагентства Павло Гвозденко. За його словами, у 2017 році у водойми було скинуто близько 4550 тонн сполук фосфору, а у 2020 році – понад 6 тисяч тонн.

Окрім того, на переконання експертів, чи не найбільшою проблемою є відсутність у столиці очисних споруд – щонайменше третина стічних вод потрапляє до Дніпра неочищеною.

За словами Ромащенка, майже всі очисні споруди потребують реконструкції і модернізації.

"За експертними оцінками, системи водопостачання міських і сільських населених пунктів потребують коштів на модернізацію не менше ніж 5 млрд доларів", – наголосив він.

Читайте також: На межі екологічної катастрофи: вода на Донбасі стає небезпечною – геологи

На переконання Ромащенка, кожен громадянин повинен відчувати свою відповідальність за користування водними ресурсами. За його словами, варто привчати себе до роздільної утилізації сміття і домагатися того, щоб у воду навіть під час банального миття посуду чи прання потрапляло якнайменше бруду.

"Нині питання водної безпеки та поводження з водними ресурсами не менш важливе, ніж військова безпека. Тільки бережне, економне поводження з водою в усіх сферах дасть можливість змінити ситуацію", – зазначив науковець.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube