Є в мене кілька історій, про які я ніколи нікому не розповідав. Історія з Усиком - одна з них. Про неї знає лише Аліна Шатернікова, яка і познайомила нас з Сашком вже в далекому 2015 році.

Про це на власній сторінці у Facebook пише Андрій Боєчко, волонтер, засновник (разом із ювеліром Дмитром Щербаковим) ордена "Народний Герой України", української недержавної нагороди, запровадженої 2015 року, інформує UAINFO.org      

Моя волонтерська група готувала тоді перше нагородження орденом Народний Герой України, і щотижня на фронт ми відсилали сотні кілограмів продуктів, одягу медикаментів та різного специфічного військового обладнання.

Щодня дівчата відвідували поранених в Київському військовому госпіталі, годували хлопців, одягали і всіляко допомагали морально та психологічно.

Читайте також: Олександр Усик повернувся в Україну після перемоги над Джошуа. ВІДЕО

Саме в цей час «Українські отамани» брали участь у Всесвітній серії боксу, за якою я уважно стежив на Фейсбук сторінці Аліни Шатернікової.

Ми знайомі ще з перших Ігор Патріотів, інколи переписувалися, тому на початку лютого 2015-го, відразу після Дебальцево, коли в госпіталь щодня почали прибувати десятки поранених, я написав їй коротке повідомлення - «Аліна, чи не могла б ти запросити наших бійців на один з поєдинків Отаманів? Думаю, що їм інколи треба «відволікатися» від лікування в госпіталі.»

Читайте також: Чому Усика ми не побачили на "Суспільному"?

За кілька днів надійшла відповідь - «Я все зробила. З радістю допоможу, всі хлопці і Федерація підтримали, маєш 22 квитки на зустріч з кубинцями. Перед боєм зустрінетесь з командою, поспілкуєтесь і отримаєте подарунки. Крім того, Олександр Усик також хоче познайомитися з бійцями і підтримати їх.»

На той вечір нам дали найкращі місця в залі Палацу Спорту, Аліна нас зустріла і познайомила з командою, ведучий вечора оголосив всім глядачам, що в залі за боями спостерігають Герої війни, один з бійців навіть вийшов на ринг і побажав Отаманам перемоги.

А перед боєм Аліна вручила кожному з боксерів знаменитий оберіг нашої місії Народний Герой - підвіску «Тризуб».

Ми провели чудовий вечір, трохи запізнилися в госпіталь, за що я отримав «сувору догану» (більше ніколи з вами поранених не відпустимо, вони пропустили вечерю і прийом ліків) від керівництва, але всі ми були тоді щасливі та вражені підтримкою і шанобливим ставленням до воїнів не лише з боку боксерів, але й усієї зали. Хлопцям довго аплодували стоячи.

Ми зустрілися не лише з командою Отаманів, які виходили в той вечір на ринг, але й встигли познайомитися та поспілкуватися з Сашком Усиком, з Василем та Романом Вірастюками та іншими відомими на весь світ спортсменами.

Хлопці були в захваті і ще довго згадували той вечір.

Наступного після бою ранку один з бійців написав мені повідомлення - «Андрію, я дуже давно є фанатом Олександра Усика, чи не могли б ви попросити його залишити для мене автограф, учора було якось ніяково просити…»

Я відіслав це повідомлення Аліні. Вона відповідно Сашкові.

В той же день отримав відповідь - Сашко підписав бійцеві футболку і передав тобі дещо для Народного Героя.

Увечері ми зустрілися. «Дещо» виявилося грошима і різними сувенірами з підписами Олександра Усика.

В свою чергу я попросив Аліну передати Сашкові, як нагороду, нашу підвіску і побажати успіху в майбутньому поєдинку.

Вже наступного дня вона це і зробила.

З того часу минуло вже 6 років.

Як кажуть, багато води спливло…

Чи змінився за цей час Сашко? Я вважаю, що ні. Як був відвертим і чесним, так і залишився.

По різному можна ставитися до його відомих висловлювань щодо Криму і «братніх народів», підтримувати чи засуджувати його ставлення до церкви чи віри (я вважаю, що він має право на особисту точку зору щодо будь чого), але спростувати очевидне неможливо - він є одним з найвідоміших і найславетніших українських спортсменів, який назавжди залишиться в історії нашого народу!

За останні 5-7 років ніхто не прославив у світі Україну так, як це зробив Олександр Усик.

На його плечі Тризуб, він танцює гапака, він розмовляє (хоча й нечасто) українською, він загортається в український прапор після перемог і виходить на бої під козацьку пісню! Українську козацьку пісню!

Про нього говорить увесь світ! Про українця Олександра Усика, не малороса, не росіянина, а про Украіїнця!

І мені цього цілком достатньо, щоб поважати його і дякувати за його працю і звитягу.

Учора він створив сенсацію! Чесно, мало хто вірив, що він переможе Джошуа. Але він переміг, і переміг переконливо та яскраво!

Всі ЗМІ та інформаційні агенції світу написали про цей бій і досі обговорюють його.

На шпальтах усіх найвідоміших газет та журналів світу в один день знову з‘явилася Україна!

Хіба не це є тим маркером, який робить з людини героя? Лише завдяки Усику світ сьогодні говорить про славетного українця, який здійснив диво.

От лише один з прикладів.

BBC. « Українець Олександр Усик шикарно розібрався з Джошуа і назавжди вписав своє ім'я в історію боксу, повернувши українцям славу королів суперважкої ваги, яку завоювали брати Клички».

Майте повагу до нього, зробіть хоча б тисячну долю того, що він зробив для України, тоді й засуджуйте.

Я пишаюся тим, що знайомий з ним, і тим, що колись давно вручив йому підвіску Тризуб.

Впевнений, невдовзі він стане Героєм України, бо заслуговує на це звання.

Можете кидати в мене каміння. Я звик. Але я маю свою власну думку і відкрито її висловлюю.

Слава Україні!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube