MENU

Сын главнокомандующего УПА идет в депутаты Верховной Рады

1471 3

 


 Головнийкомандир УНСО, Герой України Юрій Шухевична 79–му році життя вирішив стати народнимдепутатом. Каже, про це його проситьчимало соратників. Та й сам він відчуває:Україна переживає критичний періодсвого існування. І в такий час, мовляв,патріоти відсиджуватися без дії немають права.


Очолюване ним УНСО тимчасом теж гострить списи до серйознихподій у державі: так, днями Юрій Шухевичвидав наказ про загальну мобілізаціювсіх членів організації УНА–УНСО інабір до її лав громадян віком від 16 до50 років. Націоналісти планують активізуватисвої вишкільні табори та проводитироз’яснювальну роботу серед населення.«Українська держава в небезпеці! — кажеШухевич. — І ми маємо цьому протистояти».

Просвої передвиборчі плани, настрої середпатріотичної молоді та ймовірнудіяльність у парламентському гуртіЮрій Шухевич розповів в інтерв’ю«УМ».


«Насу парламенті якщо й буде, то жменька»

—Пане Юрію, ви ухвалили рішення балотуватисядо Верховної Ради. І днями оголосилипро свій намір. Які у вас були мотиви?

—Я ще не остаточно вирішив, адже у цьомупитанні є багато складових. Але восновному — так, я маю намір брати участьу парламентських ви­борах. Багатолюдей мене вмовляє йти в депутати. Алевсе ж головним рушієм для мене сталанинішня ситуація — як у Верховній Раді,так і взагалі в Україні. Ви ж бачите, щоробиться! Те, що відбулося, скажімо,днями, — ухвалення законопроекту прорегіональні мови. Усе свідчить про те,що так звана опозиція домовилася з«регіоналами». Вони мали можливістьзірвати засідання, але цього не зробили.Вони навіть не рушили з місця. Одинтільки Андрій Парубій спробувавпозабирати картки. На мовному питанніопозиціонери тільки піарилися.

—І це для вас стало останньою краплею урішення щодо балотування?

—Власне, так. Але таких прикладів, якголосування за мовний законопроект,багато. Але то не дивно. Врахуйте, що усвій час, коли тимошенківська опозиціябула при владі, хіба ж не вона намагаласяпротягнути свій законопроект продержавну службу і двомовність у державнійслужбі? Якщо такі люди сидять у ВерховнійРаді, якщо вони так працюють, то їм неможна доручати долю держави. Я знаю:якщо такі, як я, потраплять у парламент,нас не буде більшість. Нас буде жменька.Але ми хоч зможемо використати трибунуВерховної Ради для того, щоби сказативголос людям правду.

—Який округ ви для себе обрали?

—Я йтиму по Івано–Франківській області— Коломия, Городенківський район.Звісно, це не випадковий вибір. Адже рідШухевичів походить із Городенківськогорайону, село Тишківці. То мої рідні краї.І я вирішив, що якщо йти в парламент, тойти звідти.

—У якому парламентському комітеті висебе бачите? Чим би хотіли займатися?

—Я хотів би займатися, у першу чергу,соціальною політикою. Тому що є багатопитань, які мене турбують і не лишаютьбайдужим. Та ж пенсійна несправедливість,забезпечення належного життя інвалідам.Адже у нашому суспільстві інваліди єдуже часто упослідженими. Мені хочеться,щоб вони жили як рівнозначні членисуспільства.

—Ви ж постійно мешкаєте у Львові. І вразі, якщо станете депутатом, доведетьсяхай не переїхати, але дуже часто приїздитидо Києва...

—Чесно кажучи, я б не хотів жити у Києві.Але на сесійні тижні, звісно, завжди бувби в парламенті — інакше не може бути.Я усвідомлюю, що це для мене було бнелегке завдання. Але, думаю, я бупорався.

«Сподіваньна ці вибори в мене немає»

—Пане Юрію, ви покладаєте якісь надії наці вибори?

—Ні, великих сподівань у мене немає.По–перше, я й не до кінця вірю, щоопозиціонери про щось домовляться щодомажоритарних округів, що вони підутьразом і не розсваряться. Та навіть якщой пройдуть до парламенту, це нічого незначить. Вони все одно якими були, такимий залишаться. Це буде новий переділвлади, маєтків, грошових потоків. Бо ніна що інше вони не здатні, у них немаєнавіть реальної програми. Знаєте, я зкожним днем переконуюся: коли голосуваву другому турі президентських виборівпроти обох кандидатів, то все–таки маврацію. І ці вибори мене переконують уцьому ще більше.

—Як ваші однодумці відреагували на вашнамір іти в депутати?

—Хто як. Мої хлопці це прийняли добре. Адеякі критикують, кажуть, що не потрібномені йти до Верховної Ради. Я знаю, щобуде ще й паплюження — скажуть, що я тамкомусь продався, що мене хтось за щоськупив, щоб відірвати голоси від опозиції.Але мені до того цькування не звикати.

—Із ким ви готові співпрацювати упарламенті?

—Про це говорити ще зарано. Невідомо, хтопройде по мажоритарці. Але серед тих,хто заявив про свій намір йти в депутати,є нормальні люди. Думаю, що у ВерховнійРаді буде створена група депутатів, якіпринципово відстоюватимуть державні,національні інтереси. Я готовийприєднатися до такої групи.

«Українав небезпеці!»

—Днями УНСО оголосило загальну мобілізаціюсвоїх членів та набір небайдужих громадяну свої лави. До чого ви готуєтеся?

—Країна в небезпеці. Сьогоднішня владакрок за кроком здає територію, принижуєукраїнську церкву, душить мову, знищуєукраїнську армію. Заради перемоги допарламенту Партія регіонів готоважертвувати державністю. Тому ми вирішилиактивізувати і згуртувати всіх людей,які мислять тверезо і відчувають цюнебезпеку. Бо ж виборами життя необмежується. Потрібно вести роз’яснювальнуроботу серед населення, давати відсічдеукраїнізації України. Після Євро–2012та виборів українців чекає протверезінняі ще більший економічний занепад. Саменадходитиме осінь, актуальною станеціна на газ. У людей з’явиться дужебагато запитань до влади, і протестнінастрої будуть загострюватися. Підготовкадо такої ситуації конче потрібна.

—Тобто ви не виключаєте і силовепротистояння?

—Звичайно. Може бути повторення Майдану.І не обов’язково у тому вигляді, якийвін мав у 2004 році. Майдани можуть бутипо всій Україні, локального характеру.І ми до них готуємося.

—І чи багато охочих відгукнулося на вашзаклик про мобілізацію?

—Так, резонанс досить великий. Анкету нанашому сайті за пару днів уже заповнилокілька сотень людей. Ми плануєморозгортати свою діяльність, активнішепроводити вишколи для молоді. Ми робилице щороку, але діяла досить обмеженакількість таборів. А зараз до нас навітьпідлітки звертаються, так і кажуть: «Намлише 14–15 років, але ми хочемо бути звами». Безумовно, ми не відмовляємо.Підлітки можуть брати участь у нашихтренувальних вишколах, семінарах iзпатріотичного виховання. Резонанс ужеє. І це свідчить про відповідні настроїсеред народу. Більше того, є навіть люди,які пропонують свої спортивні комплексидля вишколів, організаційну допомогу.Знайдуться і тренери, які готові будутьпрацювати з молоддю.

—Але серед населення циркулює думка, що,мовляв, сучасна молодь не готова і немає бажання захищати свою державу. Нете що попередні покоління...

—Завжди попередні покоління скаржатьсяна молодь — що вона пасивна, занедбуєбагато чого. Я пригадую, як ще двадцятьроків тому старше покоління казало:«Колись була інша генерація, а тепер —дегенерація». Але це було далеко не так.Є у нас і справді багато інертної молоді,бо так їх виховало суспільство ібезперспективність, що їм байдуже, вонине пов’язують своє майбутнє з цієюдержавою. Але є немало молоді, для якоїУкраїна — це Батьківщина. Вони хочутьїї бачити кращою і готові її захищати.

  

bilozerska 


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини