На думку авторів нового дослідження, якщо людина звикла ходити швидко, то, згідно з найсміливішими підрахунками, за біологічним віком вона буде на 16 років молодша за того, хто зазвичай пересувається повільно.

Дослідники з Лестерського університету та Лестерської лікарні загального профілю (Великобританія) вивчили дані 405981 людини, що зберігалися в Британському біобанку, і підтвердили, що більш швидкий темп ходьби, незалежно від загального рівня фізичної активності, пов'язаний з довжиною тіломір - кінцевих ділянок хромосом, які є маркером біологічного віку. Результати роботи опубліковані у журналі Communications Biology, інформує UAINFO.org.

Ходьба - проста та доступна форма фізнавантаження для людей будь-якого віку. Вчені давно заявляють, що ходьба не тільки загалом корисна, але ще знижує ризик серцево-судинних захворювань та смертності від усіх причин, а якщо щодня прогулюватися у швидшому темпі, то можна навіть збільшити тривалість життя. Однак до кінця не було зрозуміло, як швидкість ходьби пов'язана з показниками біологічного віку, що відображає рівень розвитку та зрілості організму.

Тіломіри є комплексом з тіломірної ДНК і пов'язаних з нею білків, вони захищають кінці хромосом від деградації, злиття та аномальної рекомбінації ниток ДНК. Тіломірні ділянки поступово коротшають при кожному діленні клітини, сприяючи клітинному старінню (обумовлено втратою здатності клітини до поділу). Крім цього, скорочення тіломір регулюється такими факторами, як окисний стрес та запалення.

Читайте також: Научные исследования: Пессимисты живут меньше оптимистов. Почему?

Як припускали автори попередніх досліджень, існує зв'язок між високим рівнем фізичної активності та витривалості з довшими кінцевими ділянками хромосом: отже, фізнавантаження через подовження тіломір допомагає уповільнювати біологічне старіння. Але, на думку вчених з Лестера, більшість робіт на цю тему, в яких брали участь люди, були невеликими та повною мірою не розглядали причинно-наслідковий зв'язок між простими видами фізнавантаження на кшталт ходьби та довжиною тіломір.

Середній вік учасників Британського біобанку, генетична інформація з якого лягла в основу нового дослідження, становив 56,5 року, індекс маси тіла – 27,2, 54% – жінки, 95% – білі. Приблизно половина учасників (212 303 особи, 52,3%) повідомили, що вони ходять "на середній швидкості", 6,6% (26 835) - повільно, 41,1% (166 843) - у швидкому темпі. У порівнянні з тими, хто не поспішає, люди з першої та третьої групи були трохи молодшими, з більшою ймовірністю ніколи не курили та з меншою ймовірністю приймали ліки для зниження рівня холестерину або кров'яного тиску, рідше мали хронічні захворювання або були обмежені у русі. Серед «повільних» частіше зустрічалися ожирінням і схильність до вживання алкоголю.

"У тих, хто ходить в середньому або швидкому темпі, тіломіри були значно довшими, ніж у тих, хто ходить повільно", - пишуть дослідники.

Читайте також: Почему одни люди выглядят моложе своих лет, а другие — старше

Вторинний аналіз, в якому враховували дані з акселерометра, показав, що якщо виконувати більшу частину щоденної фізичної активності з більш високою інтенсивністю, то кінцеві ділянки хромосом будуть довшими. Зв'язок зберігався і після врахування інших факторів.

«Ми виявили докази того, що темп ходьби має причинно-наслідковий зв'язок із довжиною тіломір. Залежно від змодельованої різниці в темпі ходьби (від повільного темпу до середнього або від середнього до швидкого) спостерігалося збільшення стандартного відхилення довжини тіломір на 0,192 та на 0,226 до та після обліку індексу маси тіла відповідно», — додають вчені.

За їх підрахунками, різниця в біологічному віці між швидкохідними та повільнохідними становить 16 років.

Надалі дослідники планують підтвердити, чи здатні поведінкові втручання, створені задля збільшення швидкості ходьби чи підвищення інтенсивності фізичної активності, уповільнювати деградацію тіломір.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube