Рашизм, що спершу був лише словесною метафорою, яку використовували для ототожнення фашизму а також ідеології та практики путінського режиму московії, тепер все міцніше входить в офіційний політичний дискурс (і не лише України). Про це свідчать і появи статей у різномовних версіях Вікіпедії. І заяви політиків пише політолог Петро Олещук, інформує UAINFO.org.

Зокрема, і президент Зеленський під час останньої прес-конференції згадував про рашизм, порівнюючи його практику терору по відношенню до громадян із практикою фашизму. На думку нашого президента це все вивчатимуть нові покоління під час уроків в історії. Я ж можу лише сподіватися, що так все і буде, бо невивчені уроки з минулого завжди приноять трагічні наслідки для сучасності.  

Але що таке цей "рашизм"? Немає ж якось універсальної книги, де все викладено. Є і "філософія" Ільїна, і фолк-хісторі "Нової хронології", і "басні" про вигадування України (від "Австрійського генштабу" і до Леніна). І звіряча ненависть до всього людства, яке має унітази і міксери.

Чи є цього всього якісь підвалини? Мабуть, їх можна виділяти багато, але чималу роль відіграє культ сили, яким просякнутий весь рашизм. "Я сильний - значить правий".

Коли зараз намагаються пробити "броню рашизму", розказуючи про нові і нові злочини недодержави, то у відповідь особливої реакції і немає. Вони формально відповідають, що вбивства у Бучі - це "фейк", а самі дуже задоволені тим, що - не фейк, бо це, з точки зору викривленої рашизмом свідомості, є свідченням "сили". Вони чинять злочини у чужій державі - вони "сильні". Вони бомблять чужі міста - вони "сильні". Вони мають бути сильними, їх мають боятися. Це головне. Це відчуття приналежності до сильної зграї, яка буде "рвати усіх", а тому і тобі, як учаснику зграї, щось перепаде.

А от що їх реально хвилює? Приміром, історія "москви" (що крейсер). Не дивно, що саме ситуацію з флагманом чф найбільше секретять, приховуючи не просто кількість жертв, а саму можливість жертв. Це ж слабкість, виразна слабкість недоімперії, а слабкість породжує страх. А страх - це розпад усієї конструкції, бо виконувати злочинні накази дуже легко лише тоді, коли переконаний, що не будеш нести відповідальність.

З цього культа сили походить і відкидання розвитку та цивілізації (це ж "слабкість"), відкидання нормальних людських відносин, моралі, норм... Вони відкидають сторіччя прогресу людства, аби повернутися у зрозумілий та близький палеоліт, доповнений ракетами та танками. Рашизм - це по суті і є палеоліт з танками, ракетами та маєтками для вождів.

...Але що буде, коли носії "культу сили" збагнуть, що ніяка вони не сила? На що тоді спрямують свою звірячу лють, і на кого? Видовище буде справді дуже і дуже цікаве.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube