"Нещодавно мій улюблений The Economist опублікував колонку Яна Бреммера, президента Eurasia Group. Ця колонка була про помилки та прорахування, які зробив путін, атакував Україну.  Я майже повністю згоден з усіма його висновками й навіть цитував цю колонку на деяких зустрічах. Тому я вирішив перекласти українською частини, з якими я погоджуюсь, додав трошки структури до того тексту та своїх коментарів", - про це на своїй сторінці у Фейсбуці пише Владислав Рашкован, інформує UAINFO.org.

"Отже, широкомасштабне вторгнення в Україну — одне з найгірших стратегічних рішень, яке прийняв будь-який лідер могутньої країни за десятиліття:

1. Відмовляючись підтримувати інакомислення всередині росії, путін залишився глухим до важливих попереджень і переконав оточуючих, що їхня особиста безпека та процвітання залежать від лояльності до нього та його версії правди. Путін більше не прислухається до протилежних точок зору. Він в ізоляції. І не тільки завдяки пандемії.

2. Путін стверджує, що росіяни та українці — «один народ», але його війна додала Україні сильнішого почуття національної ідентичності, ніж будь-коли раніше, і перетворила її на запеклого ворога росії. Такі відносини не можливо бути змінити навіть через покоління.

3. Російські збройні сили не надають точної інформації про те, що відбувається на місцях, і путін та його генерали продовжуватимуть дотримуватися нереалістичних уявлень про те, що є досяжним.

Читайте також: Путін може офіційно оголосити Україні війну 9 травня, – CNN

4. Дезінформація досягла всіх рівнів російських військових, і старші офіцери не знають, що відбувається по ланцюгу командування. Немає жодних підстав вважати, що невдалі спроби росії на «фазі 1» захопити Київ призведуть до суттєвого покращення потоку інформації вгору і вниз по потоці військового командування.

5. Недооцінка майстерності та рішучості українців воювати, а також бажання західних урядів постачати їм зброю та навчання вже дорого коштувала путіну та його армії, точніше - матерям його солдатів.

6. Путін показав світу, що його армія неефективна, і що мільярди доларів, витрачені на модернізацію російської армії, були витрачені даремно.

7. Він дав НАТО відчуття єдності та цілі, якого у нього не було десятиліттями, а у нечленів, як-от Фінляндія та Швеція, з`явилися нові причини приєднатися до НАТО.

8. Його дії спонукали членів, включаючи Німеччину, збільшити витрати на оборону. Інші направили війська поблизу російського кордону.

9. Він ввів проти своєї країни санкції та експортний контроль, які завдадуть шкоди поколінням росіян. Як результат, на росію чекає економічний спад, гірший за рецесії 1998 та 2008 років. Довгостроково через санкції країна втратить доступ до іноземних технологій та обладнання. Крім того, продуктивність праці у росії у порівнянні з її торговими партнерами сильно впаде.

10. Путін фактично сам переконує Європу, що вона повинна припинити купувати найдорожчий експорт росії – її енергоносії, які приносять десятки мільярдів доларів його економіці. Якщо Європа накладе ембарго на російський експорт, масштабні звільнення торкнуться працівників видобувних та нафтових компаній.

11. Як він міг повірити, що його армія зможе захопити Київ за два тижні або що українці швидко здадуться, як тільки почнеться вторгнення?

Читайте також: Данілов: Мирного договору з РФ не може бути, можлива лише її капітуляція

12. Путін не очікував, що Захід буде готовий зробить набагато більше, ніж тоді, коли росія захопила Крим вісім років тому.

13. Він недооцінив масштаб виходу іноземних компаній з російського ринку, для яких робота в його країні стала токсичною з точки зору репутації та санкцій. Через вихід іноземних компаній з російського ринку безробіття зростатиме як серед білих комірців, так і серед менш високооплачуваних працівників — наприклад, працівників роздрібної торгівлі.

14. Він не очікував, що росію фактично виключать зі світової фінансової системи. Тож вся структура економіки буде змінюватися

15. Він не очікував, що Америка так швидко зробить велику частину його валютних резервів функціонально непотрібною.

Поразки в війні підривають довіру до путіна усередині країни. За кордоном він став ізгоєм.

В Україні немає жодного вірогідного результату, який не залишить путіна і росію набагато гіршим, ніж до 24 лютого, коли почалася війна.

Для російського президента ставки за військовий провал навряд чи могли бути вищими. Але найгірше для нього тільки починається.

Російській економіці варто готуватися до більших витрат — а саме, до виплат коштів на відновлення України. Треба буде віддати сотні мільярдів доларів для відбудови зруйнованих українських міст, аеродромів, заводів", - завершує Рашкован.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube