Фото: учасники обміну полоненими 3 листопада (t.me/dmytro_lubinetzs) 

Сьогодні, 3 листопада 2022 року, Україна та Росія провели черговий обмін полоненими. Він відбувся за формулою "107 на 107".

РБК-Україна зібрало все, що відомо про останній на даний момент обмін полоненими, інформує UAINFO.org.

Перша інформація про обмін надійшла від ватажка так званої "Донецької народної республіки" Дениса Пушиліна. За його словами, "з українських катівень" повернули 107 полонених, 65 з яких - мешканці окупованих територій Донецької та Луганської області.

Читайте також: З початку повномасштабного вторгнення вже здійснено 28 обмінів і звільнено 978 осіб – Маляр 

Напрочуд оперативно обмін підтвердило Міноборони Росії, інформація від якого зазвичай надходить вже після того, як фото, відео та інші деталі широко розтиражують українські офіційні джерела.

У повідомленні російської сторони йдеться, що полоненим нібито "загрожувала смертельна небезпека". Але тут уже не уточнюють, що більше половини - це жителі Донбасу.

"Літаками військово-транспортної авіації ВКС Росії звільнені будуть доставлені до Москви для проходження лікування та реабілітації в медичних установах Міноборони Росії", - зазначили там.

Читайте також: "Багатоденна, напружена робота". Посол України в Туреччині розповів деталі обміну полоненими

І майже за три години після перших новин про обмін повідомили в Україні. Також підтвердилася і сьогоднішня формула - "107 на 107".

Кого звільнила Україна

За словами голови Офісу президента Андрія Єрмака, серед звільнених воїнів - 6 офіцерів та 101 рядовий і сержант. До сьогоднішного обміну потрапили представники:

• Збройних сил - 20
• Військово-морських сил - 21
• Територіальної оборони - 13
• Державної прикордонної служби - 18
• Національної поліції - 1
• Державної служби спеціального транспорту - 1
• Національної гвардії - 33, у тому числі 3 бійці "Азова"

З загальної кількості звільнених 74 бійці брали участь в обороні Маріуполя.

"Деякі добровольці летіли вертольотом до Маріуполя, щоб рятувати життя та воювати за місто", - наголосив Єрмак.

Також за його словами, серед тих, кого повернули, багато поранених у боях, у тому числі тяжко поранені та лежачі з Маріуполя, з "Азовсталі", бійці з осколковими пораненнями рук та ніг, вогнепальними пораненнями різних частин тіла. Є люди з ампутованими кінцівками та опіками, інфекційними ранами.

Один з поранених бійців постраждав під час вибуху в Оленівській колонії, який забрав життя понад 50 українських полонених. Багато хто отримав поранення ще в березні.

Як зазначив обмудсмен Дмитро Лубинець, після звільнення на них чекає кваліфікована медична допомога, реабілітація, психологічна та соціальна підтримка.

"Сьогодні для їхніх близьких - один з найемоційніших і найрадісніших днів. Вони дочекалися", - додав він.

Фото: обмін полоненими 3 листопада (t.me/dmytro_lubinetzs)

Наймолодшому зі звільнених 19 років, найстаршому - 54 роки. Частина захисників перебуває у критичному стані.

Скільки українців звільнили з початку повномасштабного вторгнення

До сьогоднішнього обміну називалася цифра близько 1 000 осіб. За словами представника Головного управління розвідки Андрія Юсова, робота зі звільнення не припиняється.

"Факти такі, що станом на сьогодні вже понад тисячі українців повернулися з рсійського полону з початку повномасштабного вторгнення. І це вже майже 30 обмінів, які провели… Робота продовжується", - говорив він наприкінці жовтня.

Як часто відбуваються обміни

Можна сміливо сказати, що останнім часом обміни полоненими почастішали. До цього останній провели наприкінці минулого місяця. Зокрема, 29 жовтня вдалося звільнити 52 українців, серед яких 12 бійців Нацгвардії, 18 військовослужбовців ВМС, 8 прикордонників, 9 бійців територіальної оборони, 3 військовослужбовці ЗСУ та двоє цивільних.

Серед тих звільнених були захисники Маріуполя. А також бійці, яких було взято в полон у Чорнобильській зоні.

Що з переговорами

Єдині переговори, які веде Україна з Росією, - це гуманітарні, зокрема щодо обміну полоненими. При цьому вони ведуться непублічно, самі обміни заздалегідь не анонсують і, як правило, про них стає відомо вже постфактум.

Водночас, Міністерство оборони закликає родичів полонених не публікувати фото в соціальних мережах, щоб не нашкодити переговорам.

"Справа в тому, що людина дійсно може перебувати в полоні, але ворог при цьому вважає її цивільною. Або людина може просто ховатися на тимчасово окупованих територіях і шукати можливість повернутися. Публікуючи дані та фото такої людини, ви даєте ворогу орієнтир на пошуки", - зазначила заступник міністра оборони Ганна Маляр.

Крім того, поширення в соцмережах даних про українських полонених може зашкодити не лише їм самим, а й товаришам по службі.

Скільки українців у російському полоні

Точна кількість на сьогодні невідома. Наприкінці вересня віце-прем'єр, міністр з питань реінтеграції Ірина Верещук називала цифру близько 2 500 осіб, яких утримують у Росії та на окупованих територіях.

"Ми говоримо про 2,5 тисячі полонених. Люди залишаються в полоні, і найгірше - там залишаються цивільні. Вже кілька обмінів цивільних поспіль не відпускають. Треба ставити питання руба і вимагати відпускати цивільних. Цивільні мають бути повернені, а не обмінені", - казала вона.

Чи можливий великий обмін "всіх на всіх"

Омбудсмен Дмитро Лубинець у цьому дуже сумнівається. За його словами, українська сторона працює над цим, але великий обмін поки що не влаштовує Росію.

"Це не влаштовує поки що РФ. Але ми над цим працюємо. Чи часто змінюються плани? Це вже деталі. Єдине, що можу сказати, що це дуже важко, тому що змінюються підходи та умови (з боку росіян, - ред.)", - додав він.

Він також наголосив, що Україна буде задоволена обмінами лише тоді, коли вдасться повернути всіх полонених.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube