Виконавцями масового вбивства мирних жителів у Бучі були російські десантники з 234-го десантно-штурмового полку під командуванням підполковника Артема Городілова.

Про це свідчать результати восьмимісячного розслідування, проведеного виданням The New York Times, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

Хоча й російська влада офіційно заперечує причетність своїх військ до цих воєнних злочинів, зібрані журналістами докази свідчать про те, що вбивства цивільних були частиною навмисних і систематичних зусиль росіян "пробити" собі шлях до Києва.

"Російські солдати допитували та страчували неозброєних чоловіків та вбивали людей, які мимоволі траплялися їм на шляху — чи то діти, які втікали з родинами, чи місцеві жителі, які сподівалися знайти продукти, чи люди, які просто намагалися повернутися додому на своїх велосипедах", - пише NYT.

Зазначається, що журналісти провели кілька місяців у Бучі після того, як російські війська відступили, опитуючи жителів, збираючи величезну кількість записів камер спостереження та отримуючи ексклюзивні записи з урядових джерел. Згодом вони проаналізували матеріали та з точністю до хвилини реконструювали вбивства людей на вулиці Яблунській, яку мешканці зараз називають "дорогою смерті". Серед доказів причетності 234-го полку включали записи телефонних розмов і розшифровані позивні, які використовували командири на російських радіоканалах.

Хоча в Бучі були присутні різні російські військові підрозділи, а кількість вбитих цивільних перевищує 400 людей, саме 234-й десантний полк що базується в російському місті Псков, журналісти називають головним винуватцем у вбивствах на вулиці Яблунській. Докази його участі включають військову техніку, уніформу, радіомовлення та пакувальні листи на ящиках з боєприпасами.

Російські убивці телефонували з двох телефонів своїх жертв у Бучі / скріншот NYT

"Жителі Бучі розповідали, що коли російські військові їх допитували, вони часто відбирали телефони. Підозрюючи, що військові могли також забрати телефони жертв, наші журналісти отримали від української влади базу даних усіх дзвінків і повідомлень, які надходили з Бучанського району до Росії протягом березня. Опитуючи родичів жертв, ми збирали їхні номери телефонів і перевіряли, чи є вони в базі даних. Відкрилася жахлива картина: солдати регулярно використовували телефони жертв, щоб дзвонити додому в Росію, часто лише через години після їх убивства", - пише NYT.

Проаналізувавши телефонні номери, набрані російськими солдатами, і виявивши профілі в соціальних мережах, пов’язані з членами їхніх родин, ЗМІ ідентифікували особи двох десятків десантників як членів 234-го полку. "У багатьох випадках ми опитували їхніх родичів і спілкувалися з безпосередньо з деякими військовими, двоє з яких підтвердили, що були у 234-у і знаходилися в Бучі", - зазначають журналісти.

Також були ідентифіковані три десятки жертв російських злочинів, основною причиною смерті яких стали вогнепальні поранення.

"Жертвами були жителі Бучі та сусідніх міст, різного віку та професій. Серед людей, убитих російськими десантниками 5 березня - 52-річна Таміла Міщенко та її 14-річна донька Анна. Вони були серед чотирьох жінок, які тікали з Бучі, коли російські військові обстріляли їхній синій мінівен. Майже всі жертви, які ми ідентифікували на вулиці Яблунській, були цивільними або українськими військовополоненими", - йдеться в матеріалі.

Цивільні жертви російських окупантів на вулиця Яблунській у Бучі / скріншот NYT

У розслідуванні наголошується, що вбивства мирних мешканців у Бучі не були випадковими актами насильства. Жертви на вулиці Яблунській не загинули під час перехресного вогню між російськими та українськими військами і не були помилково застрелені в ході бойових дій. "Російські війська навмисно вбили їх, мабуть, у рамках систематичної "зачистки" для забезпечення шляху до столиці. Десятки мирних жителів були розстріляні. В інших випадках чоловіків, підозрюваних у зв’язках з українськими військовими, затримали та стратили", - пише NYT.

Керував діями російського десантного підрозділу в Бучі командир 234-го полку підполковник Артем Городілов. Його присутність у цьому місті під Києвом підтверджують записи камер спостереження, а також двоє військових з цього полку, які були в місті. Після відступу російських військ з Київської області підполковник Городілов у квітні отримав звання полковника. Це сталося через кілька днів після того, як з'явилися шокуючі кадри з Бучі.

Керував діями російських десантників у Бучі підполковник Артем Городілов (у касці) / скріншот NYT

Перед повномасштабним вторгненням 24 лютого Городілов з військовими перебував у сусідній з Київською областю Білорусі. Також його зафіксовано в Бучі, де він з двома іншими військовими ходив вулицями біля тіл вбитих українців.

Також доказами причетності російських десантників 234-го полку до звірств у Бучі є символіка на військовій техніці, яку вони намагалися приховати, залишена в місті документація та особисті записи окупантів. Зокрема, на одному з документів вказано номер військової частини псковських десантників - в/ч 74268. Також після себе ці російські злочинці залишили шеврони свого полку.

Мапа виявлених тіл українців на вулиці Яблунській / скріншот NYT

Вбивства цивільних згідно з міжнародним гуманітарним правом вважаються воєнним злочином і мають переслідуватися Міжнародним кримінальним судом. А через їх систематичний і масовий характер вбивства в Бучі також можуть бути кваліфіковані як злочини проти людства. Утім зазначається, що РФ не є членом Міжнародного кримінального суду і навряд чи співпрацюватиме в будь-яких майбутніх справах, пов’язаних із російськими солдатами.

Військові 234-го десантного полку, які телефонували з Бучі / скріншот NYT