MENU

ПЦУ vs УПЦ МП: як ділитимуть Києво-Печерську Лавру по-новому

1703 0

ПЦУ vs УПЦ МП: як ділитимуть Києво-Печерську Лавру по-новому

7 січня на Різдво за юліанським календарем предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній провiв службу в Києво-Печерській Лаврі. Вона відбулася у головному храмі монастиря — Успенському соборі. Донедавна у ньому служити мали право лише представники Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП).

Про те, чому Православна церква України отримала дозвіл на проведення святкової літургії 7 січня у Лаврі та чи вдасться УПЦ МП втриматись у її стінах, пише "Фокус", інформує UAINFO.org.

Без права оренди: на вимогу суспільства

Храми та частина інших будівель Києво-Печерської Лаври, а вона умовно розділена стіною на нижню і верхню частини — національний заповідник, тобто належить державі.

Нижню лавру (там розташовані ближні та далекі печери) у 1988 році до тисячоліття хрещення Русі було передано Російській православній церкві — інших у Радянському Союзі просто не було (документи тоді підписав митрополит Київський та екзарх України Філарет (Денисенко), який через чотири роки виступив з ініціативою повного відокремлення Української церкви від РПЦ). Щоправда, не всю територію нижньої лаври було передано, а лише частково — з роками контроль над територіями розширювався. Унаслідок у 2013 році (тобто за часів уряду Миколи Азарова, до Революції Гідності) було підписано останній, безстроковий договір оренди. Відповідно до нього заповідник має право лише перевіряти стан пам'яток архітектури національного та місцевого значення.

На території верхньої лаври донедавна церковникам дозволялося проводити служби у відновленому в роки незалежності Успенському соборі та Трапезному храмі, зведеному наприкінці ХІХ століття. Інші будівлі комплексу — адміністративні та музейні. Термін дії оренди храмів верхньої лаври минув наприкінці 2022 року, і з 1 січня 2023 року держава вирішила її не продовжувати. 5 січня 2023-го року стало відомо, що комісія міністерства культури України завершила роботу з приймання-передавання Успенського собору та Трапезної церкви від Української православної церкви МП на території заповідника Києво-Печерська Лавра — державі. І хоча настоятель лаври — митрополит Павло (Лебідь), який мав підписати акт, не прийшов на останнє засідання комісії, у Мінкульті вважають, що передавання юридично відбулося.

Читайте також: Успенський собор і Трапезну церкву Києво-Печерської Лаври остаточно передали державі

Офіційна причина передавання — один із найважливіших релігійних об'єктів України та пам'ятка архітектури має перебувати під контролем держави. Про це сказав міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Неофіційна — бажання зменшити вплив Московського патріархату та РПЦ в Україні та значно збільшений після початку повномасштабної агресії Росії запит суспільства на обмеження діяльності УПЦ МП. Після 24 лютого деякі священники та регіональні ієрархи цієї церкви публічно схвалювали вторгнення та навіть сприяли окупації. Наприклад, відомий випадок, коли настоятель храму в Лисичанську Луганської області передавав російській стороні інформацію про місце дислокації українських військ на території міста, а також у районі Сєвєродонецька, за що був засуджений до 12 років позбавлення волі.

Саме через можливий вплив Росії на церкву в десятках храмів УПЦ МП восени-взимку 2022 року СБУ проводила обшуки. Зокрема й на території Київської Лаври. Причиною візиту стала скарга парафіян, що в монастирі під час служби звучить пісня зі словами: "Звон плывет, плывет над Россиею, пробуждается Матушка – Русь". Унаслідок таких перевірок СБУ опублікувала перелік церковників, які потрапили до списку санкцій РНБО. Серед них, зокрема, клірик УПЦ (МП), ексдепутат Вадим Новинський та намісник Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь).

Інша річ — нижня лавра. Якщо у верхній церква лише використовувала храми, то в нижній обжилася — всі будинки й нині використовуються УПЦ МП. І не лише храми та знамениті лаврські печери, там відкрито семінарію, духовну академію, синодальні відділи та функціонує офіційна резиденція предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія. Крім того, там є келії, трапезна та готель. Кілька разів розпочиналися забудови, під час яких було частково чи повністю зруйновано об'єкти культурної спадщини національного значення. Наприклад, столична поліція з 2017 року розслідує факт будівництва та перебудови без відома держави та погодження з ЮНЕСКО (яка з 1990 року входить до списку об'єктів всесвітньої спадщини) кількох будівель. Зокрема, воріт на територію ближніх печер і будівлі лікарні. А нещодавно стало відомо, що на стінах деяких храмів намісник Павло (Лебідь) зобразив ікону з власним зображенням. Сталося це не лише на верхніх хорах сучасного Успенського Собору у верхній лаврі, а й у нижній — в Академічному храмі 1696 року.

Читайте також: Поки УПЦ не змінить назву, вона не матиме можливості продовжити оренду Успенського собору лаври: роз’яснення науковця

За словами міністра культури й інформаційної політики Олександра Ткаченка, попри безстрокову оренду, держава може переглянути договір про використання УПЦ МП монастирського комплексу в нижній лаврі. І це питання вирішуватиметься найближчим часом — після ревізії майна й інших перевірок.

Реакція Москви: "політика церковного мародерства"

В УПЦ МП на рішення про непродовження договору оренди храмів верхньої лаври та перевірок у нижній відреагували різко та назвали "політикою церковного мародерства".

"Залишається лише одне — почати вбивати священників, єпископів і вірян, а я бачу, що до цього йде", — такими словами 26 грудня намісник Києво-Печерської лаври митрополит Павло (Лебідь) звернувся до президента України Володимира Зеленського. Згодом він сказав, що 7 січня може статися "силове захоплення Успенського собору", тому що, за його інформацією від адміністрації музею, митрополит Епіфаній не має дозволу на анонсоване богослужіння. У Мінкульті це твердження спростували — договір укладено.

Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра вважається неформальною столицею східнослов'янського православ'я. Російська православна церква (та й російська влада) завжди декларувала, що вона — її духовний центр. Навіть попри те, що монастир був заснований під час князя Ярослава Мудрого, в XI столітті, тобто до заснування Москви та появи там церкви. Лавра останніми роками вважалася центром російського світу в центрі Києва — там велися служби старослов'янською мовою, монастир охороняли російські "козачки", а сам настоятель Павло (Лебідь) показово давав коментарі журналістам російською. Вже після проведення обшуків у Лаврі речник Кремля Дмитро Пєсков назвав події "війною України з Російською православною церквою".

Читайте також: "Padre Mercedes": італійська Сorriere della Sera потролила намісника Києво-Печерської лаври

Хоча в самій УПЦ МП свою приналежність до Російської православної церкви офіційно намагаються заперечувати, посилаючись на травневе рішення синоду, яке свідчить про повну незалежність церкви. Як каже релігієзнавчиня, докторка філософських наук Людмила Пилипович, "вони вичистили свій статут, прибравши звідти Росію, але Україну в нього не ввели".

Під загрозою заборони

Тим часом у Міністерстві культури кажуть, що храми верхньої лаври не передають у користування ПЦУ, попри те, що в грудні 2022 року Православна церква України вирішила утворити чоловічий монастир "Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра". Розташувався він через дорогу від Лаври — у Свято-Феодосіївському монастирі. У Лаврі, як і у храмі Софії Київської церкви, можна буде служити.

Що ж стосується УПЦ МП, то її доля в Україні поки що не відома. У 2022 році народні депутати кілька разів подавали до парламенту законопроєкти про можливу заборону УПЦ МП або точніше — структур, які можуть бути пов'язані з Російською православною церквою. Але жодного з них так і не було розглянуто.

Віктор Єленський, нинішній керівник державної служби етнополітики та свободи совісті, каже, що заборонити існування церкви в Україні неможливо.

Причин цього кілька.

Перша — юридична. Церква не є юридичною особою, такою є кожна окрема громада, монастир, центр управління.

Друга — держава декларує, що церква відокремлена від неї, тому й усі заборонні закони не мають особливого сенсу (можна вносити лише зміни до Конституції, що під час воєнного стану неможливо).

Читайте також: Зеленський призупинив громадянство "чортової дюжини" священників УПЦ МП

Єленський зауважує, щоб упорядкувати роботу церкви, яку ідейно пов'язують з Москвою, не треба вигадувати нові закони, а виконувати чинні. Наприклад, той, який зобов'язує релігійні організації, що мають центр у країні-агресорі, називатися відповідно до назви свого центру. Він нині не виконується — УПЦ МП відмовляється змінювати назву та вказувати свою приналежність до РПЦ. Частково причина в тому, що існує рішення розформованого Окружного адмінсуду Києва, яке дозволяло не перейменувати церкву. Але 27 грудня Конституційний суд України визнав відповідним Основний закон, згідно з яким Українська православна церква має змінити назву.

Поки що в УПЦ МП анонсували намір оскаржити рішення про продовження оренди храмів "верхньої лаври" у суді.

Підписуйся на сторінки UAINFO FacebookTelegramTwitterYouTube

UAINFO


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини