Війна колись закінчиться. Усі війни коли-небудь закінчуються.

Залишаться жити на своїй землі росіяни – ті, хто підтримував війну, хто радів смертям українців, хто писав цинічні коментарі під фотографіями наслідків ракетних ударів.

Таку думку на власній сторінці у Facebook висловив письменник та волонтер Ян Валетов, інформує UAINFO.org.

Вірні путінці і просто співчуваючі. Їх багато. Їх дуже багато. Від Воронежа до Владивостока. Мільйони. 

Читайте також: З-під завалів будинку у Дніпрі дістали тіло ще однієї загиблої дитини 

Залишаться жити на своїй землі українці. Ті, що втратили в цій війні близьких, родичів, друзів, частину життя - дорогоцінний час – будинки, квартири, роботу, заощадження.

Ті, яким війна покалічила долю, любов, кар'єру, забрала чи зламала найцінніше, найдорожче і непоправне - мирне творче життя, сім'ю. Змінила майбутнє.

Буде демаркаційна лінія. Буде якась угода. Але миру не буде.

Кінець війни далеко не завжди означає мир.

Нікуди не подінуться ті, хто розпочав цю війну.

Нікуди не подінуться ті, хто удар відбив.

І їхні сім'ї. І їхні друзі.

І могили. До речі, з обох боків.

Ненависть тих, хто хотів захопити і вбити і ненависть до тих, хто хотів захопити та убити, навряд чи зникнуть із останнім пострілом.

Читайте також: "Це янголи нашого життя": мережу зворушили фото собак, які допомагають шукати людей під завалами у Дніпрі. ФОТО

І за рік не зникнуть. І за десять. 

Можливо через п'ятдесят, але не факт. Для цього агресор має стати голубом світу, а це навряд.

Я, наприклад, за свого життя нічого не пробачу і не забуду. І діти мої також. І онукам накажу. І не лише я, повірте.

Тому, що сталося, немає прощення, виправдання чи розуміння. І не з'явиться згодом.

Не люблю слово "назавжди", але для мене це назавжди.

Чумна територія. Там, де мешкають вороги.

І не тільки режим у цьому винен, повірте. Режим - це й ті, хто голосує: від Воронежа до Владивостока. Мільйони.

Їм немає прощення. Всім разом. І кожному окремо.