Які зміни трапились у житті українців за рік повномасштабного вторгнення? І як цей рік війни вплинув на їхні погляди, віру у перемогу, економічний стан та роботу? Українська комунікаційна агенція Postmen провела дослідження настроїв українців.

Серед усіх опитуваних 80% складають українці, які лишились жити в Україні. Серед цих респондентів абсолютна більшість опитуваних в Україні не виїжджала за її межі від початку повномасштабного вторгнення – вони становлять 84,3%, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.ua.

Цікавим є те, що більшість цих людей, а це 63,2%, і не думала про виїзд. Старші люди думали суттєво менше за молодь. Адже молодь є більш мобільною та часто не прив’язується до одного місця проживання. А з тих, хто розглядав варіант виїзду, більшу частку складають жінки. Оскільки у жінок є можливість виїжджати й більшість з них можуть думати скоріш не про себе, а про безпеку своїх дітей.

Основними причинами, чому українці не виїжджають за кордон є патріотизм та родина, близькі люди у країні. Коли респондентам поставили питання, чому в Україні їм жити зараз краще, найбільш поширеною відповіддю стала «Бо це моя Батьківщина/дім/країна/земля».

20% усіх опитуваних становлять українці, яки виїхали за кордон. Найбільше вони перебувають зараз у Польщі, Німеччині, Великій Британії та Франції.

Абсолютна більшість цих респондентів не планує повертатись в Україну до закінчення війни — вони становлять 82%. Основним фактором, що впливає на те, що вони залишаються за кордоном, є воєнний стан та невідомість того, коли війна закінчиться. Тож власна безпека та безпека близьких сильно впливає на рішення людей повертатись до України.

Фото: postmen

Один із важливих показників — більша частина опитаних, 65,3%, впевнені, що Україна здатна відбити напад Росії. Перемога для більшості означатиме: вихід на кордони 1991 року (68%). Також на думку українців ми переможемо, якщо відбудеться військовий трибунал над путінським режимом та/чи капітуляція Росії.

Через війну в українців переважно збільшились витрати — більша частина респондентів, це 56.8%, стверджують, що їхні витрати значно збільшились. У цій ситуації загрозливим є те, що частка тих, у кого заощадження відсутні чи значно зменшились, набагато більша за тих, у кого заощадження зросли. Лиш невелика частина, що складає менше ніж 40%, почуває себе більш менш стабільно та має запас фінансів на пів року та більше.

Фото: postmen

Незважаючи на це, українці не економлять на продуктах (45%), лікарських засобах (42%) та оплаті комунальних послуг (31%). Війна суттєво змінила їхнє ставлення до українських брендів — більша частина респондентів, 61,7% стали більше підтримувати вітчизняні бренди та продукти. Водночас мало змінила ставлення українців до міжнародних брендів — 61,4% опитаних зовсім не змінили своє ставлення за рік війни.

Фото: postmen

Цікавим є те, що у розрізі статі жінки активніше підтримують українські бренди у відношенні 69% (жінки) на 55% (чоловіки). При цьому чим більший місячний дохід, тим активніша підтримка бренду. А респонденти з високим рівнем доходу насправді менше підтримують міжнародні бренди.

За рік повномасштабного вторгнення від українців була майже стовідсоткова залученість у допомогу ЗСУ — 90,3% впродовж року робили донати. Результати дослідження показали: чим доросліший респондент, тим менша його сума донатів.

Респонденти у віці 50+ робили менше пожертв, у порівнянні з іншими. У той час як молодь готова віддавати найбільше. Характерно, що дохід частково впливає на готовність людини робити пожертви.

Найбільше респондентів донатили у фонд «Повернись живим» (68%) та фонд Сергія Притули (58%). Трохи менше половини, 45%, робили пожертви у фонди, не пов’язані із допомогою військовим, а саме «Таблеточки» та «UAnimals».

Фото: postmen

Головне, що ми дізнались з дослідження — через рік після повномасштабного вторгнення сума пожертв українців зменшилась більш ніж у 2 рази. За результатами, середня місячна сума пожертв українців на потреби ЗСУ складає 1525 грн.

Для порівняння, на сторінці фонду «Повернись живим» середня сума пожертв за лютий 2023 року становила близько 2000 грн. А за лютий 2022 року — 3500 грн.

* Опитування проводилося методом Google-анкети, яка розповсюджувалась через Facebook та Instagram з кінця лютого до початку березня. Всього було опитано 1204* респондентів з України. Повне дослідження — за лінком.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube