Російські війська встановили одразу шість ешелонів оборони в міській бухті Севастополя тимчасово окупованого Криму. Територію загарбники патрулюють із кораблів і вертольотів, а ще виставили на "чергування" бойових дельфінів.

До таких дій ворог вдався після крайньої "бавовни" по цій базі Чорноморського флоту, яка з літа 2022 року постійно зазнає ударів ЗСУ. Про це розповів OSINT-аналітик, який веде Twitter-аккаунт HI Sutton, передає Обозреватель, інформує UAINFO.org 

За його словами, підхід до порту Севастополя тепер захищений не менш ніж шістьма рядами фізичних бар’єрів. При цьому акваторію патрулюють катери та ведеться спостереження з повітря.

Аналітик додає, що після успішної атаки ЗСУ на севастопольський порт у жовтні минулого року, біля входу в бухту та всередині порту було розміщено бонові загородження. Росіяни також встановили перед входом два шари плавучих сіток, перекрили частину проходу, розмістивши там шість барж.

Читайте також: Росіяни кардинально посилили охорону Кримського мосту – Чубаров

"Мало що може бути помітнішою ознакою більш оборонної позиції Росії, ніж шість шарів сіток та бонових загороджень через севастопольську гавань. Посилений захист насамперед націлений на морські безпілотники України. Напад 24 квітня 2023 року на кримський порт показує, як розжарюється обстановка", – пише експерт.

За його словами, після серії минулорічної "бавовни" Росія робить "масштабні зусилля" щодо посилення захисту Севастопольської бухти від українських атак. Так, нові шість шарів фізичних бар'єрів йдуть на додаток до патрульних катерів, вертолітних патрулів, бойових дельфінів і вогневих точок.

"Севастополь – головна військово-морська база ВМФ Росії в Криму. Хоча були спроби розосередити ключові активи по інших базах, таких як Феодосія, основні військові кораблі перебувають там. Тому вона залишається ключовою ціллю для України, особливо в умовах будь-якого запланованого контрнаступу", – висловив переконання HI Sutton.

Він додав, що початкові плавучі бонові загородження на вході в бухту Севастополя призначалися як для стримування розливів нафти, так і для запобігання будь-якій атаці. На початку вторгнення загроза атак українських надводних кораблів здавалася окупантам "старомодною та вкрай малоймовірною". Однак плавучу стрілу, що існувала раніше, росіяни все ж таки іноді закривали, щоб запобігти проникненню несанкціонованих човнів.

Читайте також: Севастополь атакували надводні дрони

У жовтні 2022 року, наголошує OSINT-аналітик, Україна провела вражаючу атаку морських безпілотників на Севастополь. Декілька кораблів були вражені, але жоден із них не отримав серйозних пошкоджень. Однак це виявило неефективність старих захистів. Опісля, в листопаді окупанти додали потужніші захисні бонові загородження як на вході гавань, та і в різних місцях всередині порту.

"Посилена оборона здавалася більш серйозною, про що багато хто міг подумати на початку війни. Проте 22 березня 2023 року українські морські безпілотники знову завдали удару. Знову вони не завдали серйозної шкоди, але знову проникли у внутрішню гавань. відповіддю на це. Ще два шари плавучих мереж були розміщені із зовнішнього боку входу в гавань. Останні засоби захисту, ймовірно, є відповіддю на це. Там стоїть на якорі низка з шести великих понтонних барж. Фактично вони розширюють стіну гавані, звужуючи вхід. Ймовірно, між ними натягнуті додаткові перешкоди", – пояснив експерти послідовність подій.

Він також проаналізував радіолокаційні супутникові знімки бухти, судячи з яких окупанти почали розміщувати понтонні баржі в період з 3 по 9 квітня і відтоді їхня кількість збільшилася. Тепер вони стоять по обидва боки входу до гавані.

"Поки невідомо, чи була остання атака українського морського безпілотника перехоплена через новий захист. Не виключено, що, знаючи про ці засоби захисту, Україна навмисно націлилася за межі гавані. У будь-якому разі цю атаку слід розглядати в ширшому контексті очікуваного українського контрнаступу. Це показує, що Росії доведеться продовжувати вкладати кошти на захист своїх баз у Криму", – заявив OSINT-аналітик.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube