Тромбоутворення — важливий біологічний механізм, який захищає нас від втрати крові. Але часом вона настільки стрімка, що організм не встигає підлатати дірки в судинах. Це може становити загрозу для життя, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.ua.

Американські вчені придумали спосіб, як врятувати постраждалих від внутрішніх кровотеч. Для цього вони синтезували дві речовини, чиї функції схожі на функції елементів, що беруть участь у процесі утворення тромбів, — фібриногенів і тромбоцитів.

«Ідея використання двох компонентів дає змогу вибірково гелеутворювати гемостатичну систему в міру збільшення концентрації в рані, імітуючи кінцевий ефект природного каскаду згортання», — каже інженер-хімік Бредлі Олсен із Массачусетського технологічного інституту (MIT).

Читайте також: У США створили ефективні ліки від хвороби Альцгеймера. Щоправда, є пара нюансів

Перша частина системи являє собою біосумісні полімерні наночастинки, звані PEG-PLGA, які призначені для зв’язування з будь-якими тромбоцитами, які організм може забезпечити в разі пошкодження. Тромбоцити притягуються до місця пошкодження, яке, своєю чергою, утримує в собі ці пов’язані наночастинки.

Друга частина системи являє собою полімер, який замінює фібриноген і починає утворювати грудки в результаті реакції з наночастинками. Команда описує цей другий компонент як зшиваючий агент, який, по суті, змушує частинки, що утворилися навколо рани, з'єднуватися разом.

Читайте також: Абсолютно і беззаперечно неінформативні: лікарка назвала два аналізи, які не варті грошей, які на них витрачаються

Важливо зазначити, що дослідники розробили частинки у формі, в якій вони не будуть накопичуватися в місцях, де не потрібно (згустки крові деколи можуть бути небезпечні для здоров’я), завдяки тому, що вони зв’язуються тільки за досить високої концентрації.

У початковому випробуванні на мишах синтетична система не тільки довела свою високу ефективність, а й утримувала стінки пошкоджених судин довше, ніж звичайні кров’яні згустки.

Ба більше, система не викликала жодних небажаних реакцій імунної системи у тварин.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube