Українські військові чудово розуміють мету окупантів та протидіють тактиці агресора.

Російські окупаційні війська почали частіше запускати фальш-цілі перед ракетними атаками по Україні. Так ворог намагається визначити місце розташування українських систем протиповітряної оборони. Як наголосив в ефірі телеканалу FREEДОМ експерт з питань міжнародної безпеки фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко, тактику фальш-цілей росіяни використовують не вперше. Їх запускають вже кілька місяців, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН. 

"Ця технологія взагалі використовується для того, щоб виявляти наземні установки ППО, радарні станції, які відстежують повітряні цілі. Росіяни намагаються зрозуміти загальну картину, де у нас що перебуває на цей час", – пояснив експерт.

Читайте також: Ігнат: Атаки РФ "шахедами" по Україні можуть стати щоденними

Він наголосив, що українські військові чудово розуміють мету ворога та протидіють тактиці агресора. Після кожного подібного запуску сили ППО змінюють розташування радарних станцій, батарей ЗРК, аби інформація, яку могли отримати ворожі війська, максимально швидко втрачала актуальність. 

За словами Жовтенка, запускаючи фальш-цілі, росіяни намагаються перед кожною новою хвилею атак визначити, де в нас знаходиться система захисту повітряного простору. Проте така тактика використовується не лише для цього. Так ворог прагне зрозуміти й систему переміщення засобів ППО.

Читайте також: Ігнат пояснив, чому окупанти використовують "Іскандери" для атак по Києву

"По-перше, росіяни намагаються після використання цих фальш-цілей максимально швидко організувати наступну ракетну атаку для того, щоб не дати ЗСУ достатньо часу, аби поміняти цю конфігурацію. По-друге, росіяни системно використовують цей підхід для того, щоб виявляти наземні ударні пускові установки, щоб зрозуміти систему, як ми змінюємо географічне розташування зенітно-ракетних комплексів. Тому що з точки зору рельєфу, місцевості, не скрізь ми можемо встановлювати батареї та радари", – резюмував експерт. 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube