Місто звикло до періодичних обстрілів, репресій, акцій партизанів і різкого зниження рівня життя.

Мелітополь відчуває на собі всі наслідки ворожої окупації - від постійних репресій до дефіциту ліків і продуктів. Про це розповіла журналістам CNN 30-річна мешканка Мелітополя, чиє ім'я не розкривається з міркувань її безпеки, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

"У Мелітополі терор. Але тихо, на вулицях не побачиш. Для партизанів становище тут жахливе. Для тих з нас, хто відмовився від російських паспортів і тепер відомий як "неблагонадійний", ситуація жахлива. Але якщо ви підете на ринок, ви не подумаєте, що щось відбувається",- розповіла жінка.

За її словами, окупанти намагаються змусити всіх отримати російські паспорти, відсутність яких дуже ускладнює городянам життя. Зокрема без окупаційного паспорта неможливо отримати доступ до лікарень, а фермери втрачають землю через відсутність окупаційних документів. Для пенсіонерів російський паспорт став єдиною можливістю отримати гроші на життя.

"Боюся, що врешті-решт мені доведеться його отримати. Але ми відтягуємо цей момент. В цілому великий відсоток населення вже має російські паспорти. Якщо ви цього не зробите, ви біла ворона, і вас можуть обшукати", – розповідає жінка.

Читайте також: У Мелітополі лікар відмовився госпіталізувати дитину без громадянства РФ

Жінка зазначає, що у Мелітополі окупанти регулярно влаштовують обшуки після ударів з боку ЗСУ та після партизанських нападів на місцевих колаборантів. 

"Людей, що залишилися в Мелітополі, можна розділити на кілька категорій. Є ті, кого в принципі влаштовує нинішня проросійська влада. Є ті, кому все одно, і вони підтримають того, хто дасть їм більше грошей готівкою. Ті, хто залишився, в основному підтримують проросійську владу", – каже жінка.

За її словами, українські патріоти в основній своїй масі давно поїхали, залишилися небагато. Між ними виникають довірчі відносини на рівному місці, що іноді знаходить дивні прояви. Наприклад, щоб отримати на ринку більш якісний товар, потрібно шепнути продавцеві, що підтримуєш Україну. 

Окупаційна влада заохочує місцевих жителів відправляти дітей в літні табори в Крим. Жінка стверджує, що поки дітей благополучно повертали назад після такого відпочинку.

"Тут дітей силою не забирають. Треба розуміти, що батьки відправляють їх туди добровільно", – підкреслила вона.

За словами жінки, окупанти дійсно побоюються українського контрнаступу. Настрої серед простих солдатів за останній місяць різко змінилися: від" Мелітополь назавжди з Росією" до роздумів про те, де і як будуватимуть оборонні рубежі.

Читайте також: У Мелітополі таксист здав пасажира комендатурі за образу гауляйтера Балицького і правду про викрадення дітей. ВІДЕО

"Вже немає того переможного настрою. Я відчуваю, що скоро тут щось станеться. На ринку скуповують українські гривні, а фермери відмовляються продавати свою продукцію, бо чекають, щоб її віддати Україні. І всі сусіди, які за Росію, перестали з нами спілкуватися, тому що більше не впевнені, що Росія залишиться тут назавжди, і бояться говорити", – каже жінка.

Дивною особливістю окупаційного режиму стало різке погіршення харчових продуктів, не кажучи вже про скорочення їх асортименту.

"Стандарти та упаковка повністю змінилися з початку вторгнення. Вершкове масло, виготовлене на тому ж заводі, тепер настільки огидне на смак, що ми не знаємо, що робити, щоб замаскувати його смак. Все, що імпортується з Росії, містить пальмову олію. Це не перебільшення, у списку інгредієнтів цукерок тричі згадується пальмова олія. Це у всьому. Сосиски, сир, цукерки, печиво, масло", – каже жінка.

Але набагато більш серйозною проблемою стала нестача ліків, товарів для дому, і дитячого харчування. 

"Чутки про те, що росіяни самі не хочуть купувати російську продукцію, відповідають дійсності. До вересня українські продукти ввозилися контрабандою в Мелітополь і російські військові все купували самі. Солдати стояли переді мною в черзі і просили українські шкарпетки та мило. Зараз українських товарів більше немає", - згадує городянка.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube