Льодовикова вода може містити мікроорганізми, ґрунтові частинки та віруси, що робить її потенційно небезпечною для вживання без обробки.

Льодовикова вода виглядає як ідеал – прозора, холодна, отримана просто від природи. Проте такий напій не дорівнює стерильності та безпеці, інформує UAINFO.org з посиланням на "24 канал".

Вода з льодовика – це потік, який збирає все по дорозі: частинки ґрунту, сліди життя, мікроорганізми, інколи – те, що було законсервоване в льоді дуже давно, інформує National Library of Medicine. Частина ризиків може досить сильно нашкодити.

Чому не варто пити льодовикову воду?

Льодовик – цілий архів пам'яті. У льоді й снігу існують мікробні спільноти, які можуть зберігатися в холоді й потрапляти в довкілля, коли лід тане.

Навіть якщо вода витікає з-під льоду, вона не гарантовано чиста. Достатньо одного джерела забруднення вище за течією – тварини, птахи, стоянка людей, тимчасовий табір. У польових умовах будь-яка відкрита вода варто розглядати, як потенційно заражену бактеріями, вірусами й найпростішими паразитами. Її обов'язково варто знезаражувати.

Є ще фактор, який мало хто враховує на смак – "льодовикове борошно". Це дуже дрібний мінеральний пил, який робить воду мутною або просто абразивною для слизової. Він не завжди небезпечний як інфекція, але може неприємно вдарити по шлунку – особливо коли п’єте швидко й багато.

Читайте також: Під антарктичними водами знайшли величезну річкову систему, яка існувала 40 млн років тому

Окрема історія – давні мікроорганізми й віруси, які назавжди поселилися у льоді. Наприклад, у зразках льодовикового льоду дослідники виявляли тисячі вірусних послідовностей, збережених упродовж десятків тисяч років. Це не означає, що вони одразу "атакують" людину, проте лід здатен зберігати біологічний матеріал дуже довго.

Люди часто п’ють таку воду прямо біля льодовика, у складному рельєфі, на слизькому камінні. Там ризик може бути не тільки у напої, а й впасти та пошкодити себе.

Чи можна безпечно пити льодовикову воду після обробки?

Так, зазвичай можна – якщо ви ставитеся до неї як до будь-якої дикої води. У рекомендаціях для мандрівників і польових умов описані методи знезараження, які працюють проти бактерій, вірусів і найпростіших – кип’ятіння, фільтрація, хімічні засоби, пише Сdc.

Дуже мутну воду складніше якісно знезаразити. Спершу її часто варто відстояти або пропустити через механічний фільтр, а вже потім застосовувати дезінфекцію – так підвищується ефективність. Це стандартна логіка польового водоочищення.