Ймовірно, людству, принаймні у найближчі покоління не варто навіть намагатися здійснювати далекі космічні подорожі. Нове дослідження, проведене за участі астронавтів, які перебували на борту Міжнародної космічної станції, виявило, що космос має дуже негативний вплив на імунну систему, роблячи людей у космосі дуже вразливими до інфекцій та хвороб.

Про це йдеться у дослідженні, яке було опубліковане в журналі Frontiers in Immunology. Учасниками дослідження були 14 астронавтів, які пробули на МКС від 4,5 до 6,5 місяців, передає Обозреватель, інформує UAINFO.org.

Як виявилося, за цей час у них суттєво знизилася активність генів у білих кров'яних клітинах (лейкоцитах), що мають вирішальне значення для імунної системи.

З'ясувалося, що космічна подорож призводила до того, що гени у цих клітинах втрачали здатність дешифрувати генетичну інформацію для синтезу функціональних продуктів – молекул РНК та білків. При цьому при поверненні на Землю функції генів відновлювалися.

Читайте також: Землетруси на Землі запускаються після "сигналів" з далекого космосу. Але чиїх?

Таким чином, вчені отримали нове уявлення про те, чому астронавти більш сприйнятливі до інфекцій під час польотів.

Провідна авторка дослідження, молекулярна біологиня Одетт Ланевілль з Оттавського університету в Канаді вказала, що ослаблення імунітету не лише робить астронавтів більш вразливими перед інфекційними захворюванням, але врешті може призвести до того, що вони не зможуть виконувати дуже складну роботу в космосі.

Ланевілль також нагадала, що сам факт перебування у космосі, очевидно, також обмежує доступ астронавтів до медичної допомоги та ліків, тож їхнє здоров'я є надзвичайно важливим.

Лейкоцити виробляються в кістковому мозку та розповсюджуються в організмі через кров та тканини. Коли вони помічають віруси або бактерії, то починають виробляють білки-антитіла, які атакують патоген.

Під час дослідження у його учасників – 11 чоловіків і трьох жінок з Канадського космічного агентства та NASA, кров брали 10 разів: один раз перед польотом, чотири рази на борту космічної станції і п'ять разів після повернення на Землю.

Дослідження показало, що в перші ж дні перебування у космосі 247 генів у лейкоцитах почали працювати приблизно на третину гірше, ніж зазвичай. В подальшому цей показник залишався на стабільному рівні і більше не падав.

До нормального функціонування гени зазвичай поверталися протягом приблизно місяця після повернення астронавта на Землю.

Читайте також: Астрономи виявили уже 50 таємничих сигналів, які відправлені із далекого космосу на Землю

Як пише Reuters, співавтор дослідження, фахівець з реабілітаційної медицини Оттавського госпіталю Гай Трудель зазначив, що виявлення зміненої поведінки генів у лейкоцитах є "значним кроком до розуміння імунної дисрегуляції людини в космосі".

Вчені також припускають, що проблеми із генами виникають внаслідок давно відомого явища, яке називається "зсув рідини", коли кров за відсутності гравітаційного тяжіння Землі перерозподіляється з нижньої частини тіла у верхню.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube