Зобов’язання, які країни НАТО взяли на себе щодо гарантій безпеки для України під час саміту у Вільнюсі, становлять загрозу для країни-агресора Росії, допоки вона залишатиметься агресором. Саміт також довів, що Кремль втратив "неявне право вето" на рішення Альянсу щодо України.

Таку думку виданню Оbozrevatel висловив міністр закордонних справ України у 2014–2019 роках Павло Клімкін, інформує UAINFO.org.

"Що змінилося після Вільнюського саміту? Немає більше такого неявного права вето Росії. Так, оглядатися на Росію будуть, але на рішення заборонити наш подальший шлях до НАТО Росія вже не здатна", – наголосив він.

Читайте також: Як сприймати рішення Вільнюського саміту щодо України

Коментуючи реакцію спікера президента Росії Володимира Путіна Дмитра Пєскова про те, що зобов’язання щодо безпеки України з боку країн-членів НАТО становлять загрозу для безпеки Росії, дипломат погодився із таким висновком.

"Я, звісно, не погоджуюсь з Пєсковим, але я вважаю, що ці зобов’язання Заходу створюють загрози для Росії, яка є агресором. Якщо Росія припинить бути агресором, виведе війська з нашої території, виправить свої помилки, то це ніяк не буде для неї загрозою. Тоді ми будемо говорити про якийсь новий статус-кво разом з Заходом", – пояснив він.

Читайте також: Підсумки саміту НАТО у Вільнюсі. Так що це – провал чи успіх? – Постернак 

Клімкін наголосив: саме для того, щоб убезпечити Україну від агресії Росії, допомогти їй рухатися вперед та перемагати, Захід підтримує нашу країну.

"Власне, Захід не є частиною військового протистояння з Росією, але є частиною комплексного, глобального протистояння, постачаючи нам зброю, інформацію, підтримуючи нас економічно тощо. Але Росія просто може подивитися на себе у дзеркало. Пєсков чи Путін. Є ж у них якісь дзеркала у Кремлі. Хай подивляться і зрозуміють, хто створює загрози для Росії", – підсумував він.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube