Днями на російському пропагандистському телебаченні вийшов сюжет про нібито нарощування виробництва баражуючих боєприпасів (вони ж – дрони-камікадзе) "Ланцет". Російські пропагандисти стверджують що збільшили виробництво цих дронів утричі, використовуючи, як виробничі цехи, пустуючі торгово-розважальні комплекси (чи не тому так багато новин про несподівані пожежі в російських ТРЦ?).

Як це часто буває, російські наративи одразу ж підхопили окремі українські блогери і понесли "зраду" в народ. Дехто з них просто переказав слова росіян, а дехто зі зрозумілих лише йому причин вирішив гіперболізувати ситуацію, написавши про збільшення виробництва аж у 50 разів. З якою метою це робиться – відверто незрозуміло. Не кажучи вже про те, що вірити російській пропаганді з її десятками знищених "Леопардів" і "Петріотів" – це обманювати самих себе.

Разом з тим, дрони "Ланцет" й справді дошкуляють Силам оборони України на фронті, тому OBOZREVATEL вирішив розібратись – що це за дрони і чи справді вони можуть вплинути на перебіг війни в Україні, інформує UAINFO.org.

Передісторія

Активно застосовувати ударні безпілотники на фронті російська армія почала восени 2022 року. Принаймні, саме наприкінці жовтня – на початку листопада минулого року в Телеграм-каналах російських військових блогерів і журналістів почали з'являтись у великій кількості відповідні відео.

Зі свого боку в командуванні Повітряних сил ЗСУ підтвердили, що такі дрони з'явились на українському фронті в "широкому використанні", однак від розголошення подробиць утримались.

Разом з тим, з фронту й справді надходить багато інформації про використання росіянами дронів-камікадзе, які в парі з російським розвідувальним БПЛА "Орлан" полюють на українські засоби ППО, танки і артилерійські установки: "Орлан" визначає ціль, а "Ланцет" її вражає.

Радник міністра оборони України Юрій Сак у коментарі виданню Reuters визнав, що дедалі частіше використання Росією "Ланцетів" створює певні труднощі. За словами Сака, "Ланцет" несе відносно невелике вибухове навантаження, від 1,5 до 5 кг, однак все одно здатен завдати значної шкоди.

"Щодня ми збиваємо щонайменше один-два таких "Ланцети"... Але, на жаль, це не 100% перехоплення", – сказав він.

Що таке "Ланцет"

БПЛА "Ланцет" (ZALA Lancet) – це російський баражуючий боєприпас розробки компанії Zala Aero Group, який може також використовуватись для розвідувальних завдань. Вперше був представлений у червні 2019 року на виставці "Армия-2019" у Москві.

Максимальна швидкість дрона-камікадзе останньої модифікації "Ланцет-3" становить 110 км/год під час горизонтального польоту та 300 км/год під час атаки на ціль. При цьому безпілотник має максимальну дальність польоту 40-50 км залежно від субверсії і може перебувати в повітрі майже годину. Максимальна злітна маса його становить близько 12 кг, з яких бойова частина складає до 5 кг. У бойовому режимі він може бути озброєний як осколково-фугасними, так і кумулятивними бойовими частинами.

"Ланцет" має кілька типів наведення (оптико-електронне наведення, а також блок телевізійного наведення), що дає змогу керувати боєприпасом на кінцевому етапі польоту. Також безпілотник оснащений інтелектуальними, навігаційними та комунікаційними модулями.

Таким чином безпілотники "Ланцет" керуються пілотом у режимі реального часу. Це відрізняє їх від іранських безпілотників Shahed-136, які Росія також активно використовувала для ураження українських цілей, оскільки "Шахед" летить до заздалегідь запрограмованого місця призначення і не може бути пілотований під час польоту.

Особливістю цього БПЛА є те, що його модулі наведення є змінними і можуть змінюватися під завдання. Доступний спектр датчиків досить широкий: камери в інфрачервоному і видимому діапазоні, наведення на лазерний цілевказівник, датчик пошуку цілей, що асистують, газоаналізатором і радіометром.

Також російські пропагандисти стверджують, що за допомогою нейромережі 10-12 дронів "Ланцет" можна об'єднати в рій, щоб атакувати одночасно великі групи цілей. Однак підтвердження застосування такої тактики на практиці наразі немає.

Крім цього виробник пропонує опцію так званого повітряного мінування від ворожих БПЛА. В теорії це виглядає так: група "Ланцетів" зустрічає ударний БПЛА ворога в якомусь секторі і або атакує його, або підставляється під удар, знищуючи ворожий безпілотник у повітрі. Щоправда, про практичне застосування цієї опції наразі також нічого невідомо.

Виробник

Окремими українськими блогерами розганяється інформація про те, що нібито в Росії виробництвом БПЛА займається держава, тоді як в Україні цим процесом зайняті лише приватні ініціативи, тому, мовляв, Росія далеко попереду у цьому процесі.

Так от, розробкою і виготовленням БПЛА "Ланцет" займається російська компанія Zala Aero Group. Контрольним власником компанії Zala Aero Group з часткою 50,85% є російський бізнесмен Олександр Захаров. Інша частка належить концерну "Калашников", лише 25% акцій якого належить держкорпорації "Ростех", а 75% – приватним інвесторам (російським бізнесменам Олексію Криворучку, Андрію Бокареву та Іскандеру Махмудову).

Простіше кажучи, розробка і виробництво дронів "Ланцет" – справа рук російського бізнесу (усі задіяні компанії і особи перебувають під міжнародними санкціями), держава ж у цьому процесі відіграє роль міноритарного акціонера і замовника.

Перспективи

Якщо повернутись до згаданого на початку відеосюжета на росТБ, то попри озвучені цифри нарощування виробництва і масштабну відеоекскурсію цехами заводу, у кадр потрапило чомусь лише одне приміщення, у якому можна нарахувати щонайбільше 39 безпілотників невідомого ступеня готовності. Що цікаво: стіни у цьому приміщенні обвішані дзеркалами. Зазвичай таке робиться, коли потрібно посилити візуальний ефект і видати бажане за дійсне.

Також не можна не звернути увагу на електроніку "Ланцетів", заявлену виробником ще до повномасштабного вторгнення. Зокрема, як бортову апаратуру управління "Ланцет" використовує модуль Jetson TX2 американської компанії NVIDIA, а для реалізації програмованої логіки модуль SoC Xilinx Zynq американської компанії Xilinx, що належить AMD. Не виключено, що певні запаси цих комплектуючих на складах у росіян ще є, а далі? Контрабанда, імпортозаміщення чи співпраця з Іраном/КНДР/Китаєм? Наразі питань більше, аніж відповідей.

Плюс технології РЕБ (радіоелектронної боротьби), зокрема у сфері антидронної протидії, також не стоять на місці, тож ефективність таких дронів з часом буде зменшуватись.

Що ж стосується виробництва аналогічних БПЛА в Україні, відсутністю якого дорікають державі окремі блогери, то будьмо відвертими: поки вся територія України прострілюється російськими ракетами, ніхто офіційно не скаже: є у нас такі заводи, чи немає, і якщо є – де вони знаходяться і які об'єми виробництва мають. Дивно, що досі не всі це зрозуміли.

Між тим, українські аналоги російським "Ланцетам" є і представлені на виставках вони були на рік раніше за росіян – у 2018 році. Це дрони-камікадзе RAM II UAV, створені на базі корпусу БПЛА "Лелека-100". Виробництво їх почалося ще у 2021 році і зараз вони активно застосовуються українськими військовими на фронті.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube