В Україні 1 вересня набула чинності календарна реформа ПЦУ, згідно з якою важливі церковні дати віряни відзначатимуть раніше. Водночас зміняться і дати деяких державних свят.

До прикладу, серед перших перенесуть Різдво й Покрову, а других – День Української Державності й День захисників та захисниць. OBOZREVATEL вирішив нагадати, які свята отримають нові дати після переходу церкви на новоюліанський календар, інформує UAINFO.org.

Причина перенесення свят

Цьогоріч 27 липня Помісний собор Православної церкви України (ПЦУ) остаточно затвердив перехід на новоюліанський календар із нового церковного року – 1 вересня 2023-го.

Рішення стало історичним, оскільки багато років українська церква мала юліанське літочислення, яке було одним з елементів російської церковної традиції.

Новоюліанський календар майже в усьому збігається із григоріанським, який є загальноприйнятим стандартом для більшості країн світу, а також використовується в римо-католицьких церквах.

Після переходу на новий календар в Україні дати православних свят змістяться на 13 днів назад і збігатимуться із католицькими, крім Великодня та пов’язаних із ним важливих дат (правила обчислення Пасхалії у григоріанському та новоюліанському стилях різняться).

Українська греко-католицька церква (УГКЦ) теж із 1 вересня 2023 року переходить на новоюліанський календар. Але й у ПЦУ, й в УГКЦ парафіям дозволяють за власним бажанням дотримуватися "старого стилю".

Список свят за новим календарем

Дати так званих неперехіднних церковних свят в Україні зміняться уже з осені 2023 року:

– Різдво Пресвятої Богородиці (Друга Пречиста) – 8 вересня (раніше 21 вересня);

– Воздвиження Чесного Хреста Господнього – 14 вересня (раніше 27 вересня);

– Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (раніше 14 жовтня);

– Введення в Храм Пресвятої Богородиці (Третя Пречиста) – 21 листопада (раніше – 4 грудня);

– Андрія Первозванного – 30 листопада (раніше – 13 грудня);

– День святого Миколая – 6 грудня (раніше – 19 грудня);

– Різдво – 25 грудня (раніше – 7 січня);

– Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (раніше – 8 січня);

– День преподобної Меланії (у народі Щедрий вечір, Маланки) – 31 грудня (раніше – 13 січня);

– Святого Василя Великого – 1 січня (раніше – 14 січня);

– Хрещення Господнє – 6 січня (раніше – 19 січня);

– Стрітення Господнє – 2 лютого (раніше – 15 лютого);

– Благовіщення Діви Марії – 25 березня (раніше – 7 квітня);

– Різдво Івана Хрестителя (у народі Івана Купала) – 24 червня (раніше – 7 липня);

– Святих апостолів Петра та Павла – 29 червня (раніше 12 липня);

– День Іллі Пророка – 20 липня (раніше 2 серпня);

– Винесення чесних дерев Животворчого Хреста Господнього (у народі Маковея, Медовий Спас) – 1 серпня (раніше – 14 серпня);

– Преображення Господнє (у народі Яблучний Спас) – 6 серпня (раніше – 19 серпня);

– Успіння Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста) – 15 серпня (раніше – 28 серпня);

– Усікновення голови Івана Предтечі – 29 серпня (раніше – 11 вересня).

Періоди церковного посту з переходом на новоюліанський стиль також зміняться:

– Різдвяний піст – із 15 листопада до 24 грудня (раніше – з 28 листопада до 6 січня);

– Успенський піст – із 1 по 14 серпня (раніше – з 14 по 27 серпня);

– закінчення Петропавлівского посту – 28 червня (раніше – 11 липня).

Які свята залишаться за "старим стилем"?

Після переходу на новий календар жодних змін не буде для Великого посту, Великодня, Трійці, Вербної неділі та Вознесіння.

Свято Воскресіння Христового щорічно припадає на різні дати (у період між 4 квітня і 8 травня) і обчислюється за правилом Нікейського собору:

– після весняного рівнодення (21 березня);

– після першої повні після рівнодення;

– наступної неділі після повного місяця;

– після єврейського свята Песах, оскільки за Євангелієм Христос воскрес після Песаха.

Тоді як до дати Великодня прив’язані:

– період Великого Посту, Вербна неділя (за 7 днів до Великодня);

– Вознесіння (на 40 день після Великодня);

– Трійця (на 50 день після Великодня);

– початок Петропавлівського посту (через 57 днів після Великодня).

Визначення дати Великодня протягом століть було предметом суперечностей між різними церковними конфесіями. Православна церква свого часу не погодилася переходити з юліанського на григоріанський календар, оскільки в ньому в деякі роки Воскресіння Христове могло випадати раніше від дати єврейської Пасхи, що не відповідало встановленому порядку Нікейського собору.

Згодом у більшості православних церков було проведено календарну реформу та прийнято нове літочислення – новоюліанське. Однак правило визначення Великодня в ньому так і залишилося без змін.

Тому православні в Україні та римо-католики відзначатимуть Великдень, Вознесіння і Трійцю в різні дні. Українські греко-католики також використовуватимуть новоюліанський стиль.

Дати цих свят у 2024 році:

– Вербна неділя – 24 березня у римо-католиків, 28 квітня у православних та греко-католиків;

– Вознесіння – 9 травня у римо-католиків, 13 червня у православних та греко-католиків;

– Трійця – 19 травня у римо-католиків, 23 червня у православних та греко-католиків;

– Великий піст – з 14 лютого до 30 травня у римо-католиків, з 18 березня до 4 травня у православних та греко-католиків;

– Великдень – 31 березня у римо-католиків, 5 травня у православних та греко-католиків.

Як державні свята будуть пов’язані з церковними?

В Україні низка церковних свят мають статус державних. Одне із них – Різдво Христове, якому в останні кілька років на державному рівні було встановлено дві дати – 25 грудня і 7 січня. Після церковної реформи Кабмін остаточно затвердив датою святкування Різдва саме 25 грудня.

Разом із переходом на новий календар ПЦУ перенесла ще кілька важливих дат:

– День Української Державності, День хрещення Київської Русі – 15 липня замість 28 липня (у церковному календарі – день пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Великого);

– День захисників та захисниць – 1 жовтня замість 14 жовтня (за традицією, відзначається у День Покрови Пресвятої Богородиці);

– День української писемності та мови – 27 жовтня замість 9 листопада (у церковному календарі – день пам’яті Преподобного Нестора Літописця);

– День усиновлення – 17 вересня замість 30 вересня (у церковному календарі – день пам'яті святих великомучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії).

Додамо, що Різдво, День Української Державності, День захисників та захисниць є офіційними неробочими днями, однак через воєнний стан в Україні всі додаткові вихідні скасовано.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube