Фото: Конкурент Patriot? В Міноборони натякають на ЗРК "Корал", який здатний перехоплювати балістику (defence-ua.com)

Серед основних пріоритетів Міністерства оборони України на 2024 рік - посилення протиповітряного щита України, у тому ж числі виробництво зенітно-ракетних комплексів типу "Корал".

Про те, що наразі відомо про ЗРК "Корал", - в матеріалі РБК-Україна, інформує UAINFO.org.

Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: інтерв'ю генерального директора ДККБ "Луч" Олега Коростельова, публікації профільного порталу Defense Express, пресслужба Міністерства оборони України.

В Міноборони натякають?

В ефірі телемарафону "Єдині новини" заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк розповів про те, що сьогодні ще рано говорити про паритет з Росією в озброєнні. Це питання вже вирішується, а серед головних завдань на 2024 рік - нарощування оборонно промислового комплексу й збільшення в рази виробництва ракет, боєприпасів, озброєння й військової техніки. У тому ж числі, серед пріоритетів, посилення протиповітряного щита України.

За словами Гаврилюка, головна увага приділятиметься виробництву засобів протиповітряної оборони - від звичайних переносних зенітно-ракетних комплексів до систем ППО з дальністю більш як 100 кілометрів по типу ЗРК "Корал".

Що відомо про ЗРК "Корал"?

Конструкторське бюро "Луч" розпочало роботу над проєктом ще у 2016 році. Вперше макет керованої зенітної ракети комплексу "Корал" продемонстрували вже у 2021 році разом з іншими виробами держпідприємства.

Особливістю "Корала", як розповідав раніше генеральний директор ДККБ "Луч" Олег Коростельов, є те, що, під час розробки використовуються відпрацьовані та вивірені компоненти. Серед можливостей ракети:

• дальність польоту - 30-40 кілометрів;
• довжина - 4,33 метра;
• максимальний діаметр - 260 мм;
• вага - 300 кг, з яких 25 припадають на бойову частину;
• висота - на той момент "в буклетах" вона була визначена у 10 кілометрів.

Завдяки своїй уніфікованості, "Корал" може застосовуватись з сухопутної та морської платформи, у тому ж числі й чіплятись на літаки в якості ракети "повітря-повітря".

Під час виставки "Зброя та Безпека-21" з'ясувалось, що "Луч" працював на той момент над лінійкою зенітних ракетних комплексів з дальностями дії у:

• 10;
• 30-40;
• 100 км.

Станом на середину 2021 року, очільник КБ "Луч" казав, що, на його думку, готовність комплексу середньої дальності становить близько 70%.

Наземна версія

Як писало Defense Express, наземна версія "Корала" відповідає концепції "легкого" мобільного ЗРК "малого-середнього" радіуса дії. ЗРК можна призначити для прикриття конкретних об'єктів, наприклад, авіабаз, портів, промислових центрів та іншого.

"Повітря-повітря"

Ракету технічно можливо застосувати в якості ракети "повітря-повітря" завдяки її невеликій масі й довжині. Як приклад, ракета для Су-27, в залежності від версії, має вагу до 350 кілограмів й довжину до 4,8 метра.

Зокрема у випадку інтеграції з винищувачем дальність польоту ракети може зрости.

Які цілі здатна вражати?

"Корал" здатен знищувати будь-які аеродинамічні цілі, як приклад:

• гелікоптери;
• літаки;
• БпЛА.

Зокрема цю ракету можна застосувати проти балістичних ракет, або ж наземних чи надводних цілей.

Що сьогодні захищає Україну від балістичних ракет?

Головною проблемою балістичних ракет (наприклад, "Іскандери" чи "Кинджал") є те, що на фінальній ділянці вони летять майже вертикально й на величезних цілях. Через ці умови комплекси NASAMS та IRIS-T або українські С-300 не можуть ефективно їм ефективно протидіяти.

Принципом дії зенітних ракет є підрив біля об'єкта перехоплення. В такому випадку балістична ракета отримує лише часткові пошкодження, однак завдяки тяжкій боєголовці досягне необхідного ураження навіть у разі відхиленні на десятки метрів від цілі.

Водночас засобів проти балістики наразі недостатньо для того, щоб убезпечити всю країну. Станом на листопад відомо, що на бойовому чергуванні знаходяться:

• одна система SAMP-T;
• два дивізіони Patriot.

Водночас очікується поставка ще одного комплексу Patriot від Німеччини.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube