Виробнича лінія на "Уралвагонзаводі", головному танковому підприємстві Росії

Росія вже перебудувала свою економіку на воєнний лад, а Європа досі живе реаліями мирного часу.

Якщо Дональд Трамп повернеться у Білий дім, Європа, ймовірно, залишиться сам на сам з агресивною Росією. Щоб вистояти у цьому протистоянні, Європі потрібно відновити виробництво зброї, яке зараз помітно відстає від російського.

Про це йдеться у публікації видання The Spectator за авторством Саші Ленського. Зазначається, що під цим псевдонімом пише громадянин Росії, чиє справжнє ім'я відоме редакції, але не розголошується з огляду на закони про цензуру в Росії, інформує UAINFO.org з посиланням на УНІАН.

"Ви повинні розуміти, що якщо Європа зазнає нападу, ми ніколи не прийдемо, щоб допомогти вам і підтримати вас", — такі слова, сказані Дональдом Трампом в часи його президентства, автор наводить на початку публікації.

Отже, європейцям, схоже доведеться покладатися лише на власні ресурси у протистоянні з Росією. За словами заступника генсекретаря НАТО Мірча Джоана, проблема полягає не лише в грошах, а й у військово-промисловій потужності: після закінчення холодної війни Європа жила на дивіденди від здобутого тоді миру, повіривши, що така ситуація триватиме і далі.

"У Росії нинішня картина зовсім інша. Після раннього усвідомлення Путіним того, що війна проти України не буде такою, як він собі уявляв, було знайдено спосіб обійти західні санкції щодо військових компонентів і безліч посередників, які із задоволенням надають їх. У російській військовій промисловості є явний оптимізм. До кінця 2022 року військове виробництво в Росії знову набрало обертів", – йдеться у публікації. 

Читайте також: Скільки боєприпасів Росія може виготовляти за рік і з якими проблемами зіткнувся агресор: у ГУР розкрили цифри

У 2024 році Росія планує значно наростити витрати на оборону – до 6% ВВП Росії. Російська військова економіка, як сказав Джоана, "відповідає сьогоднішнім потребам" – з чітким натяком на те, що в разі потреби Росія має потенціал для нарощування виробництва. Принаймні, якщо йдеться про низькотехнологічні товари – снаряди та танки.

При цьому автор публікації беззастережно наводить заяву Сергія Чернезона, голови корпорації "РосТех" – про те що у 2023 році виробництво танків в Росії буцімто зросло в сім разів, артилерії більш ніж удвічі, а виробництво деяких видів боєприпасів зросло в шістдесят разів. Застережень про те, наскільки ці заяви відповідають дійсності, автор статті не наводить.

"Європа, однак, у біді. Вона звикла виробляти зброю на засадах мирного часу – у відносно невеликих кількостях протягом відносно тривалого періоду часу – тепер вона мусить змінити свій підхід", – пише Саша Ленський.

Деякі країни демонструють більше успіхів у цій трансформації. Так, Польща подвоїла свої витрати на оборону у 2023 році, що не дивно з огляду на її географічну близькість до РФ та історію відносин з Москвою. Наприклад, Варшава замовила аж 500 ракетних систем HIMARS – більше, ніж зараз є у самих США.

Німеччина також активізувала свою оборонну діяльність, а міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що статус країни як найбільшої економіки Європи передбачає особливу "відповідальність" за захист Західного блоку. Однак уряд Німеччини досі не досяг мінімуму в 2% ВВП для свого оборонного бюджету. У цьому ж напрямку повільно, але крокує Швеція.

Читайте також: РФ обходить санкції для виробництва зброї. Politico назвало, які країни постачають деталі

"І хоча зусилля Європи відчутні та вражаючі – історично безпрецедентні в такий короткий час з часів Другої світової війни – вона все ще не досягає двох найважливіших речей: модернізації власних систем оборони та водночас належної допомоги Україні. Специфіка цього насторожує", – пише автор публікації.

Однією з основних проблем Саша Ленський називає те, що військові заводи в Європі є приватними. На його думку, саме це гальмує процес. Він закликає Європу відмовитися від ринкового підходу до виробництва зброї та поставити більшу частину промисловості під державний контроль.

Автор публікації наводить висловлювання американського президента початку ХХ століття Теодора Рузвельта про його підхід до підтримки міжнародного миру: "Говори тихо і тримай велику палицю". 

"Європа поки що говорила про хорошу війну України, а її засудження Росії були безрезультатними. Настав час – ще вчора – розглянути другу половину сентенції Рузвельта", – пише Саша Ленський.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube