Якщо Вашингтон не надасть допомогу Україні, це призведе до серйозних та глобальних наслідків, які підірвуть політику США на багато років уперед. Попри те, що Європа надає значну фінансову підтримку українським військам, вона не може забезпечити необхідне бойове обладнання, яке на цю мить надзвичайно важливе для України.

Про це заявив Хел Брендс - колумніст Bloomberg та почесний професор Школи перспективних міжнародних досліджень імені Генрі Кіссінджера при Університеті Джонса Гопкінса, інформує UAINFO.org з посиланням на OBOZ.UA.

Він вважає, що Америка допустила багато помилок у своїй зовнішній політиці, однак її бездіяльність завжди призводила до ще більшої кількості воєн та смертей.

"Українські війська були витіснені з Авдіївки на сході через серйозну нестачу артилерії. Протягом кількох місяців — або й раніше — виснажена Україна зіткнеться з болісними рішеннями про те, як розгорнути свої військові ресурси, що скорочуються" – заявив Брендс.

За його словами, без підтримки США Україна не зможе знайти жодного життєздатного шляху до перемоги у цьому конфлікті або досягнення миру, який зробить країну сильною в обороні та економічно стійкою. Ймовірним наслідком, за його словами, буде укладення мирної угоди, яка може бути нав'язана під дулами російських гармат.

Читайте також: "Настав час виконати обіцяне": Столтенберг "наїхав" на США через затримку фінансування України

"Деякі аналітики вважають, що поразка магічним чином посилить США, дозволивши їм рішуче розвернутися на Індо-Тихоокеанському театрі. Насправді ж, поразка України призведе до згубних, широкомасштабних наслідків", – думає експерт.

Він відзначає, що поразка України створила б серйозну нестабільність в Європі, оскільки агресивна, військово мобілізована Росія загрожує східному фронту НАТО. Крім того, перемога Росії в Україні підірвала б норми, закладені після 1945 року, які забороняють насильницьке захоплення територій та їх анексію, що може призвести до повернення світу до стану анархії.

"Не ведіться на аргумент, що втрата України була б перемогою витонченого реалізму. Це був би тріумф для того крила Республіканської партії, яке мало знає і менше дбає про незамінну роль, яку відіграла сила США у створенні відносно доброзичливого світу, в якому сьогодні живуть Америка і багато інших країн. А враховуючи, що США наразі запобігають цим сумним наслідкам ціною лише від 5% до 6% свого річного оборонного бюджету – і без участі в бойових діях жодного американського солдата – такий відступ став би однією з найбільших невимушених помилок в історії зовнішньої політики Сполучених Штатів Америки", – вважає Брендс.

Аналітик зауважує, що, якщо його погляд здається перебільшеним, це через те, що багатьох критиків американської політики цікавлять більше "помилки, що виникають через перенапруження, ніж помилки, що виникають через недонапруження".

Читайте також: Американської зброї може й не бути: чому справа не лише в Трампі, та як Адміністрація Байдена сама себе загнала в глухий кут

Він стверджує, що у 1920-1930-х роках США відмовилися використовувати свою владу для стабілізації крихкої системи, яка склалася після Першої світової війни, що сприяло розгортанню Другої світової війни. А наприкінці 1990-х років США відмовилися від більш агресивного використання сили проти Аль-Каїди – ця помилка спричинила теракти 11 вересня і подальші страждання.

Щодо самої України, після того, як президент РФ Володимир Путін захопив Крим і вторгся на схід України у 2014 році, президент США Барак Обама утримався від надання летальної військової допомоги, боячись загострення конфлікту. Проте таким чином він допоміг переконати Путіна в тому, що він може розчленувати сусідню державу, не заплативши за це великої ціни.

"Зрозуміло, що період, коли домінували незадовільні військові інтервенції США на Близькому Сході, створив інтелектуальний клімат, в якому помилки дій нескінченно каталогізуються, в той час як помилки бездіяльності залишаються порівняно непоміченими. Якщо коли-небудь і був час для зміни такого мислення, то це зараз, коли Вашингтон наближається до одного з найбільш доленосних зовнішньополітичних рішень за останні десятиліття", – підсумував аналітик.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube