Увечері 23 лютого, коли вся Росія готувалася до святкового салюту, над населеним пунктом Трудова Вірменія Краснодарського краю салют відбувся з випередженням графіка. Місцеві жителі, що в нічному небі спостерігали вогняне шоу, з відстрілом теплових пасток, польотами ЗУР систем ППО, які намагалися перехопити якісь сторонні повітряні об'єкти і, у фіналі цієї феєрії був вибух рідкісного та дуже цінного для російських військових літака А-50.

Вглибокій тиловій зоні Росії, здавалося б, безпечному повітряному просторі, було знищено літак ДРЛО А-50. Це став другий літак такого типу, який було знищено з початку 2024 року! 

Про це у власному блозі пише військовий оглядач Олександр Коваленко, інформує UAINFO.org.

Минулого разу 14 січня було збито в районі тимчасово окупованого Маріуполя А-50 та пошкоджено повітряний командний пункт Іл-22. 

Загалом унікальність ситуації полягає в тому, що в сучасній історії воєн та конфліктів знищення літаків ДРЛО не фіксувалося і загалом, у тиловому повітряному просторі це практично неможливе. Але Росія двічі з початку року втрачає дані літаки у своєму тилу.

Буквально місяць тому, 17 січня, у своєму аналізі "Знищення А-50 і пошкодження Іл-22 – черговий епізод  нового етапу війни в УкраїнІ" https://minval.az/news/124369417 я відмічав, чщо післязнищення А-50 і пошкодження Іл-22 над Азовським морем, можна говорити про новий етап війни, який буде заключатися у видавлюванні російської авіації з повітряного простору України.  І в інциденті над Трудовою Вірменією відмінних рис такої тенденції набагато більше, ніж минулого разу.

Справа в тому, що до знищення А-50 у повітряному просторі над тимчасово окупованими територіями України було знищено кілька російських літаків тактичної авіації. 

Хронологія падінь ВКС РФ у лютому 2024 року.

17 лютого, майже за 100 км від лінії бойових зіткнень, над окупованими територіями були збиті винищувач Су-35С і два фронтові бомбардувальники з функцією винищувача Су-34. Російська сторона тоді визнала збиття лише Су-35С, при цьому заявивши, що це був "дружній вогонь" свого ж ППО. Причому визнали лише після того, як у відкритих джерелах було опубліковано відео з падінням підбитого Су-35.

18 лютого було збито черговий Су-34, а 19 лютого пара Су-35 та Су-34. Тоді російська сторона визнала падіння лише Су-35 і знову-таки, тільки тому, що у відритих джерелах було опубліковано відео винищувача, що плаває в Азовському морі. Росіяни відразу почали заявляти про те, що літак був збитий своїм же ППО. У 150 км від ЛБС свій літак збиває своє ж ППО? 

Хочеться зазначити, що за час повномасштабної війни України та Росії офіційно не повідомлялося про жоден інцидент зі знищенням українського ж літака української ППО. Аналогічний приклад я можу навести і за період 44-денної війни в Карабаху, де активно застосовувалася азербайджанська авіація, але, не дивлячись на насиченість ЛБС, "дружнього вогню" по авіації не відзначалося.

21 лютого було збито ще один Су-34, а 23 лютого зірвано бонус – А-50. І у випадку з А-50, знищення якого так само потрапило на безліч відео, російська сторона почала масово поширювати версію "дружнього вогню" своєї ППО. 

"Дружній вогонь".

Тобто спостерігається певна послідовність подій. У зоні бойових дій, в тиловій зоні, останній тиждень регулярно збивають російську тактичну авіацію і майже всі випадки, які були верифіковані (є фото або відео підтвердження), російська сторона визнавала, але з поправкою, що це "дружній вогонь".

А чи не надто багато "дружнього вогню" за тиждень, з початку року та взагалі – це рекорд самознищення російської авіації з 2022 року? У лютому-березні 2022 року не було такої кількості "дружнього вогню" по ВКС РФ, хоча тоді в повітряному просторі України діялася справжня вакханалія. У оператори засобів ППО РФ почали набирати співробітників ЖКГ чи московського метрополітену?

Не можу сказати, що дана версія не заслуговує на довіру, хоча б з тієї причини, що в СРСР, у ході навчань, наприклад "Захід-81", коефіцієнт "дружнього вогню" засобів  ППО становив катастрофічні 0,2. Тобто, 20% дружніх повітряних засобів було "збито" своїм же ППО. У низці інших навчань у СРСР цей показник часом становив 0,3 чи 30%. Не дивно, що у російської сторони, особливо після понесених в Україні втрат відповідних систем, управління і синхронізація військ значно постраждала і знизила якість.

Але все ж таки є система “свій-чужий”, літаки типу А-50 та Іл-22 літають за встановленими маршрутами всім чудово відомим і це глибокий, дуже глибокий тил. До того ж, А-50 – це не винищувач, на радарах видно, наскільки цей масогабаритний об'єкт не відповідає рівню тактичної авіації. Але, щоразу, у глибокому тилу, куди проникнути українська авіація апріорі не може, нібито, "дружнім вогнем" збивається один літак за іншим.

Але, інше питання, а чи справді є можливість українських засобів ППО збивати російську авіацію в глибокому тилу?

Українське ППО чи... 

На сьогоднішній день в України на озброєнні найбільш далекобійне ППО – це ЗРК Patriot.

У свою чергу, дальність фіксації та пуску по А-50 становила в проміжку 210-250 км від лінії бойоімх зіткнень. Але найсучасніша ракета ЗРК Patriot - SkyCeptor (PAAC-4) має дальність перехоплення 180 км, хоча, при певних умовах її можна збільшити, щоправда, для цього  в комплексі необхідний літак ДРЛО типу AWACS, який повинен був би знаходитися в повітряному просторі України, а його не було.

Саме на цьому російські "експерти" і наголошують, що збити А-50 Україні було просто нічим на таких відстанях. З іншого боку, відео, які публікувалися в мережі, чітко зняли роботу російської ППО по двох ракетах, одну з яких їм вдалося перехопити, а іншу – ні. 

Що ж виходить, російська ППО, за російською ж версією, працювала по російським ракетам ППО?

І ось тут, на арену виступило ГУР МО України, яке через неназваного представника заявило ресурсу "Українська Правда", що А-50 був збитий однією з модифікацій ракет комплексу С-200.

С-200 – це старий радянський комплекс ППО, який замінили на ЗРК С-300. В Україні ці комплекси були зняті з озброєння у 2013 році, за сприяння злочинного режиму Віктора Януковича, який роками послаблював обороноздатність України. Але зняття з озброєння не означає утилізацію. Крім того, ракети до цих комплексів намагалися модернізувати та довести їх ККД до доречного в сучасних умовах. 

Читайте також: Експерти ISW пояснили, чому влада РФ не згадувала про річницю вторгнення в Україну 

У 2023 році взагалі з'явилася інформація про те, що Україна адаптувала дані ракети для завдання ударів по поверхні, збільшивши їх дальність ураження. Це не дивно, оскільки сама собою ракета, може здаватися архаїчною, але при повній заміні внутрішньої начинки, можливе не тільки поліпшення їй ТТХ, з урахуванням сучасних технологій, але і розширення функціоналу. 

Варто зазначити, що ще в 2011 році було презентовано повну розкладку характеристик ракети С-200М "Вега-M" - модернізований варіант ракети 5В28 з осколково-фугасною бойовою частиною. Дані ракети мали можливість вражати повітряні об'єкти, що барражують, схожі за характеристиками з літаком ДРЛО, на відстанях до 255 км і висотах від 300 метрів до 40 км. Причому ці показники були встановлені в 1971 році!

Те, що Україна при доступі до необхідних технологій могла значно підвищити ефективність даних ракет, а також їх властивості прориву ППО противника, сумніватися не доводиться. Але чи справді це була саме С-200?

Можна розглядати варіант прориву ешелонованої ППО супротивника якимось авіаційним засобом, на наднизькій висоті, щоб бути непоміченим. Тим більше що з цією метою можна застосовувати ракети типу Р-27ЕР (дальність до 130 км) або ж унікальну поки що AARGM-ER (дальність до 300 км), про постачання Україні яких не повідомлялося. Хоча колись і про постачання AGM-88 HARM не повідомлялося, але вони успішно застосовувалися по російських РЛС. 

Висновки.  

2024 рік почався саме так, як і очікувалося. Російську авіацію видавлюють з повітряного простору України так само, як російський флот видавили з північно-західного Чорномор'я, а потім і зовсім змусили втекти з окупованого Севастополя.

Зрозуміло, що російська пропаганда може описувати те, що відбувається, як "дружній вогонь". Нехай. Навіть якщо це "дружній вогонь", то нас він дуже влаштовує. Завдяки йому російська авіація втрачає не лише найсучасніші Су-35 та Су-34, а й рідкісні, унікальні А-50, які сучасна Росія вже не може виробляти і кожна їхня втрата – безповоротна, критична.

Як кажуть в Україні: "Далі буде!".

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube