«Я зрозуміла бажання країн Центральної та Східної Європи стати членами НАТО якомога швидше», — пише вона про вирішальний саміт НАТО в Бухаресті в 2008 році, коли йшлося про план отримання статусу кандидата на вступ для України та Грузії.

Колишня канцлерка додала, що «прийняття нового члена має принести більше безпеки не тільки йому, але й НАТО».

Меркель пише, що бачила ризики щодо присутності російського Чорноморського флоту на українському півострові Крим. За її словами, такого поєднання з російськими військовими структурами не було ні з одним із кандидатів на членство в НАТО. Також вона стверджує, що тоді лише меншість українського населення підтримувала членство країни в Альянсі.

Читайте також: Книга на 700 сторінок. Ексканцлерка Меркель у листопаді презентує свої мемуари

«Я вважала ілюзією припускати, що статус кандидата на вступ захистив би Україну та Грузію від агресії Путіна, що цей статус мав би такий стримуючий ефект, що Путін пасивно сприйняв би розвиток подій. Чи можна було тоді уявити, що в надзвичайних ситуаціях країни-члени НАТО відповіли б військовою силою — матеріалами та військами — і втрутилися? Чи можна було б уявити, що як канцлер я попросила би німецький Бундестаг про такий мандат для нашого Бундесверу та отримала б підтримку більшості?» — йдеться у книзі колишньої канцлерки.

За її словами, зрештою був досягнутий компроміс: «Той факт, що Грузія та Україна не отримали зобов’язання щодо статусу кандидатів, для них стало „ні“ для їхніх надій. Той факт, що НАТО також запропонувала їм загальну обіцянку членства, для Путіна стало „так“ членству в НАТО для обох країн та оголошенням війни».

За час свого перебування на посаді Меркель вважалася однією з найвпливовіших політичних діячок Європи та світу.