Спеціальний трибунал, який західні країни планують створити для розслідування злочину агресії проти України, не розглядатиме справу Володимира Путіна заочно доки він залишається президентом Росії.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euronews, інформує UAINFO.org.

За словами європейських чиновників, судити заочно поки також не збираються прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна та главу МЗС Сергія Лаврова.

Як зазначають джерела видання, судити цих посадовців можна буде лише за їх особистої присутності в залі суду. Однак це малоймовірно, оскільки Росія не визнає своє вторгнення в Україну злочином і не співпрацює із західними країнами.

Можливість заочного суду не виключають, але вона може з’явитися лише після того, як Путін залишить свою посаду.

Правову основу для створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України закладено в проєкті угоди, яку готують у межах Ради Європи - правозахисної організації зі штаб-квартирою в Страсбурзі. Рада Європи не входить до складу ЄС, але представники Євросоюзу активно беруть участь у цьому процесі.

Читайте також: Віткофф вже втретє їде до Росії на зустріч з Путіним – Axios

За даними Euronews, технічна підготовка завершилася наприкінці березня під час зустрічі так званої Основної групи у Страсбурзі. В результаті було напрацьовано три основні документи: угоду між Україною та Радою Європи, статут майбутнього трибуналу, а також окрему угоду про його управління.

Очікується, що документи підпишуть 9 травня у Києві, в День Європи. Проте дата може змінитися залежно від політичного узгодження.

Один з представників ЄС повідомив, що обмеження на проведення заочного суду в майбутньому трибуналі щодо злочину агресії проти України стали результатом компромісу між країнами-учасницями. Після тривалих дискусій це рішення фактично затвердили, і змінювати його вже навряд чи будуть.

Після підписання угоди з боку України, документ мають винести на розгляд Парламентської асамблеї Ради Європи, яка об'єднує представників 46 країн-членів. Росію з цієї організації виключили на початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Читайте також: Західні Балкани можуть стати наступним "ігровим майданчиком" Путіна – Politico

Для остаточного ухвалення угоди потрібно, щоб її підтримали дві третини депутатів асамблеї - а це, за оцінками, майже гарантовано через широку підтримку серед більшості країн.

Країни з проросійською позицією, такі як Угорщина або Сербія, можуть утриматися або проголосувати проти. Водночас індивідуального вето не передбачено.

До ініціативи планують долучитися також демократичні держави поза межами Європи - зокрема, Канада, Австралія, Нова Зеландія та Японія. Це, за словами представників Ради Європи, посилить легітимність трибуналу.

США поки не беруть участі в процесі. Американська делегація була відсутня на засіданні основної групи в березні. Як зазначають джерела, нинішній політичний курс Вашингтона у зв’язку зі зміною адміністрації може вплинути на подальшу участь країни в процесі.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube