З впровадженням воєнного стану життя кожного українця змінилося. Це стосується як психоемоційних переживань, так і функціонування суспільства в цілому. Ми звикли перевіряти карта тривог України, щоб вчасно дбати про безпеку й шукати найближче укриття під час повітряних атак. Тримати заряджені павербанки і мобільні телефони, щоб бути на зв’язку з рідними навіть під блекаутів. Також зміни торкнулися й трудового законодавства.

Додаткові вихідні – хто отримує?

Після початку повномасштабного вторгнення вихідні з нагоди державних свят скасували, як і їх перенесення у випадках припадання на вихідні, що зафіксовано в Законі України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Проте 14 вересня 2025 року Мінекономіки оприлюднило лист за № 4701-05/62266-09 з новими роз’ясненнями з даного приводу. Вікна-новини розібралися в нововведеннях стосовно додаткових вихідних під час воєнного стану.

Згідно зі змінами, роботодавець може на власний розсуд встановлювати додаткові вихідні:

1. За попереднім погодженням з профспілковим комітетом або ініціативною групою трудового колективу.

2. Це добровільне рішення керівництва, не закріплене законодавчо.

3. Дана теза має бути зафіксована в колективному договорі або у відповідному наказі чи розпорядженні, виданому очільником підприємства або установи.

4. Іноді додатковий відпочинок як посилені соціально-побутові пільги передбачають для вразливих категорій працівників, наприклад, студентів, вагітних, жінок, котрі самі виховують неповнолітніх дітей, інвалідів тощо.

Кому можуть скоротити робочий графік?

Нормальна тривалість робочого тижня для українців складає 40 годин. Під час воєнного стану підприємства критичної інфраструктури отримали можливість подовжити його ще на 20 годин. Також відмінили скорочені передсвяткові дні.

Проте існує певна категорія людей, котрі мають право на скорочений робочий день навіть під час війни. Серед них:

• молодь від 16 років і до повноліття (менше 36 годин на тиждень);

• підлітки 15-16 років (менше 24 годин);

• отримувачі освітніх послуг, що епізодично підробляють (менше 20 годин);

• співробітники, що трудяться в шкідливих або небезпечних умовах (менше 36 годин);

• майбутні матусі;

• жінки, що мають неповнолітніх дітей до 14-річного віку та з інвалідністю;

• громадяни, котрі здійснюють догляд за хворими родичами, що не можуть самі себе обслуговувати;

• особи з інвалідністю.

Скорочення робочого графіку може відбуватися як за проханням працівника, так і за ініціативи роботодавця.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube