Масовані удари Росії по енергетичній інфраструктурі України в період сильних морозів спрямовані на те, щоб створити нову хвилю українських біженців і в такий спосіб посилити тиск на європейські столиці та змусити їх погодитися на завершення війни на умовах російського диктатора Володимира Путіна.

Про це пише The Spectator, вказуючи, що кожну з трьох минулих зим Путін прагнув зробити міста України непридатними для життя, позбавивши опалення та електрики. Але ці спроби були безрезультатними. Однак цього разу стратегія Кремля з перетворення зими на зброю може дати йому результат, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

За сильних морозів війська РФ намагаються зруйнувати якомога більше міських систем опалення. Серія російських ударів знеструмлювала Одесу, Суми, Дніпро, Харків, Житомир і Запоріжжя довше ніж на добу, а також більшу частину Києва та передмість столиці.

Автор статті вказує на невблаганний закон фізики — замерзла вода розриває труби та системи опалення, відремонтувати які стає неможливим до весни.

Він також підкреслює, що існує момент, коли міста практично стають непридатними для життя, оскільки російські атаки позбавляють людей водо- та електропостачання, систем опалення та громадського транспорту.

Сувора січнева погода стане справжнім випробуванням для сили волі українців, констатує автор публікації.

У таких умовах багато людей опиняються перед складним вибором — залишатися або виїхати з країни.

«Створення нової хвилі українських біженців — мета Кремля», — пише автор, додаючи, що Путін у такий спосіб хоче тиснути на європейські столиці й домогтися від них згоди на закінчення війни проти України на його умовах.

Проблемою для Європи є зростаюче невдоволення українськими біженцями. Тепер майже в кожній європейській країні є політична сила, яка проти продовження допомоги Україні та наполягає на компромісі, який дозволить зупинити бойові дії.

Нова хвиля українських біженців, імовірно, стане додатковим навантаженням на і так обмежені європейські бюджети, випробуванням для терпимості та створить новий політичний тиск, зазначає автор публікації.