На фронті в Україні все частіше стали застосовувати так звані "танки-їжаки" — бронемашини, які для захисту від FPV оснащують імпровізованими шипами, дротами та тросами.

У Forbes вважають це черговим етапом еволюції захисту бронетехніки, який настав після позиційного глухого кута, викликаного свого часу ефективними ударами БПЛА, інформує UAINFO.org з посиланням на ZN.ua. 

На відміну від "черепашачих танків", "їжаки" повністю захищені металевим каркасом. Той складається з металевих шипів або пучків сталевих тросів, які виступають на 30–60 сантиметрів від корпусу. При контакті з ними FPV детонують або втрачають керування без змоги "дістати" до техніки. Зазвичай такий захист виготовляється в польових умовах. 

"Їжаки" вже помітили на російських танках Т-72 і Т-90 у Донецькій та Запорізькій областях та на українських БТР M113. Такі зміни на полі бою спонукають застосовувати нові дронові тактики. Як наслідок, все частіше відбуваються багатошарові удари БпЛА: спочатку FPV пошкоджує або частково руйнує конструкцію "їжака", а після — по броні б'ють або важчим боєприпасом, або баражувальним дроном.

Також на БпЛА встановлюють ударні ядра (EFP, тобто Explosively Formed Penetrator) — високошвидкісні металеві снаряди, які пробивають броню при детонації на певній відстані від корпусу. За таких умов вибухова хвиля не розриває метал, а "вивертає" його, утворюючи практично розпечений злиток. БпЛА з цими ядрами не обов'язково влітати у броню — вони можуть здетонувати за 5–10 метрів і "прошити" захист. Російські підрозділи випробовують такі способи за допомогою дронів на оптоволокні. 

Але "танки-їжаки" мають і недоліки. Через додаткову вагу вони важчі та повільніші, складніше долають рови й переправи через річку, також у них більше навантаження на трансмісію. Тим часом аналітики вважають, що нові танкові інновації — тимчасові, адже те, коли саме військові навчаться їм протидіяти — лише питання часу.