У 2025 році комерційне будівництво дедалі менше залежить від фізичних ресурсів і дедалі більше — від якості управління. Галузь працює в умовах високої швидкості, складної логістики, жорстких регуляторних вимог і постійного дефіциту часу. У такій реальності головною конкурентною перевагою стає не лише технічна експертиза, а здатність утворювати стабільні системи роботи команд. Якщо ще кілька років тому багато процесів трималися на досвіді конкретних людей, то сьогодні ринок поступово переходить до моделі, де результат має бути передбачуваним незалежно від обставин. Особливо це відчутно у комерційних проєктах, де кожна затримка автоматично трансформується у фінансовий тиск.

Сучасний будівельний майданчик — це складна управлінська екосистема. Тут одночасно перетинаються інтереси інвесторів, девелоперів, підрядників, інженерів і державних регуляторів. Будь-яка помилка в комунікації або зоні відповідальності здатна вплинути на строки, бюджет і навіть безпеку об’єкта. У професійному середовищі часто говорять, що більшість проблем будівництва починаються не з техніки і не з матеріалів, а з непомітних на перший погляд управлінських рішень. І саме ці рішення зазвичай закладаються задовго до початку будівельних робіт — на етапі планування командної структури та логіки взаємодії.

У практиці комерційного будівництва дедалі частіше з’являються керівники, які переходять від моделі ручного контролю до моделі системного управління. До таких фахівців належить Вікторія Маслянчук — керівниця будівельного підприємства у сфері комерційного будівництва, яка працює з комерційними об’єктами підвищеної складності та будує управління навколо передбачуваності процесів, а не ситуативних рішень. У її підході добре відчувається баланс між практикою і системним мисленням — те, що сьогодні дедалі частіше стає вимогою ринку, а не лише конкурентною перевагою.

Її практичний досвід показує доволі просту, але важливу річ: головна помилка в управлінні будівельними командами — починати з контролю людей, а не з архітектури процесів. У роботі з об’єктами, де критично важливі точність і відповідність нормативам, включно з інфраструктурними проєктами, що працюють за державними стандартами, система управління має бути максимально прозорою. У таких умовах будь-яка неузгодженість швидко стає ризиком. Саме тому у своїй роботі вона робить акцент на чіткому розподілі відповідальності ще до старту будівництва та на створенні логіки взаємодії між командами, яка не залежить від конкретних обставин або настрою окремих учасників процесу.

Важливо, що її управлінський підхід формувався не лише через практику. Вікторія активно залучена до наукової діяльності у сфері економіки, управління та бізнес-систем. У 2024 році вона стала членом команди рецензентів наукового журналу Futurity Economics & Law та працювала з матеріалами щодо впливу глобалізаційних процесів цифрової економіки на системи управління бізнесом. Робота з такими дослідженнями формує інше бачення процесів: більш системне, більш довгострокове, менш залежне від ручного втручання. І це досить помітно у її практичному підході до будівельних проєктів, де велика увага приділяється не лише контролю результату, а й стабільності самого процесу.

У сучасному комерційному будівництві дедалі більше значення має швидкість прийняття рішень без втрати якості. Це можливо лише тоді, коли система управління не тримається виключно на керівнику. У роботі з командами Вікторія Маслянчук використовує підхід, у якому кожен учасник процесу розуміє не лише свою задачу, а й загальну логіку проєкту. На практиці це означає менше хаотичних уточнень у процесі роботи і значно менше ситуацій, коли інформація губиться між етапами. Для великих комерційних об’єктів це часто стає критичним фактором стабільності.

Технологічна трансформація також змінює логіку управління командами. Участь Вікторії як рецензента у World Conference on Emerging Science, Innovation and Policy 2025, де вона працювала з дослідженнями щодо використання штучного інтелекту у бізнес-інноваціях, дала їй додаткове розуміння того, як цифрові інструменти змінюють бізнес-процеси. У будівництві це проявляється досить практично — у переході від фіксації проблем до їх прогнозування через аналітичні системи та цифрові платформи управління процесами. Особливо це важливо на довготривалих проєктах, де ризики накопичуються поступово і часто залишаються непомітними на ранніх етапах.

Окрему роль у сучасному управлінні відіграє розуміння психології взаємодії між учасниками будівельного процесу. Це особливо важливо у великих комерційних проєктах, де сторони мають різний рівень ризику і різні бізнес-інтереси. У своїй науковій публікації щодо психологічних механізмів взаємодії між асиметричними партнерами у бізнес-екосистемах Вікторія досліджувала саме ці питання. У практичній роботі це допомагає вибудовувати комунікацію між замовниками, підрядниками та інвесторами так, щоб потенційні конфлікти не накопичувалися до критичної точки, а вирішувалися ще на рівні очікувань сторін.

Визнання її експертності у науковому середовищі підтверджується також призначенням до редакційної колегії рецензентів журналу Academic Visions у 2024 році. У межах цієї роботи вона рецензувала дослідження щодо стратегічного підходу до залучення інвесторів для розвитку стартапів. Для будівельної галузі це має пряме значення, адже сучасний комерційний об’єкт майже завжди є частиною інвестиційної моделі, де стабільність управління часто стає не менш важливою, ніж технічні характеристики самого об’єкта.

Сучасний керівник будівельного проєкту працює на перетині інженерії, менеджменту і бізнес-стратегії. Саме тому у галузі дедалі більше цінуються фахівці, які поєднують операційний досвід із системним мисленням і розумінням глобальних бізнес-процесів. Практика Вікторії Маслянчук показує, що ефективне управління командами будується не на посиленні контролю, а на створенні середовища, де процеси працюють стабільно навіть у складних умовах і не залежать від окремих факторів або персоналій.

У 2024 - 2025 роках будівельна галузь поступово переходить до моделі, де головною цінністю стає передбачуваність. Девелопери і замовники дедалі частіше оцінюють не лише швидкість будівництва, а здатність команди працювати стабільно протягом усього життєвого циклу проєкту. Саме системний підхід до управління дозволяє досягати такого результату.

Трансформація галузі показує, що майбутнє комерційного будівництва пов’язане з інтелектуалізацією управління. І досвід практиків, які поєднують реальну роботу на об’єктах із науковим та стратегічним баченням процесів, поступово формує нову управлінську культуру будівництва — більш спокійну, більш прогнозовану і значно менш залежну від випадковостей.

Олександр МИРОНЕНКО

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube