Фото: kinomania.com.ua

У квітні 2003 року вийшла книга Лорен Вайсбергер під назвою "Диявол носить Prada", яка миттєво стала справжнім світовим бестселером. Читачі просто закохалися в цю модну історію. В ній було так багато змістів, легкості, краси, моди, іронії, сарказму... 

Згідно з сюжетом випускниця журфаку Андреа (Енді) Сакс влаштовується на роботу в крутий модний журнал "Подіум". Енді мріє про справжню журналістику, але поки що з вакансіями все не дуже добре. Тож вона працюватиме молодшим особистим помічником головної редакторки видання Міранди Прістлі. Ну а ця пані те ще стерво... Тож далі буде дуже дуже весело та "весело"... 

До речі, студія 20th Century Fox купила права на екранізацію роману Вайсбергер 2003 року, ще до того, як він був завершений для публікації. Але проєкт не запустили доти, доки Меріл Стріп не погодилась зіграти культову головну редакторку "Подіуму". На роль Андреа Сакс відібрали Енн Гетевей.Також до фільму долучились Емілі Блант (Емілі Чарльтон), Стенлі Туччі (Найджел Кіплінг) та Саймон Бейкер (Крістіан Томпсон). ​​​Режисерське крісло дісталось Девіду Франкелю, а сценарій до стрічки писала Алін Брош Маккена.

І фільм "Диявол носить Prada" став справжньою легендою! 

Тож сама новина про те, що через 20 років готується сиквел трохи налякала. Ви пригадуєте хоч одне  вдале продовження якоїсь культової історії? Я - ні. 

Насправді Лорен Вайсбергер писала продовження. В 2013 році вийшов роман "Помста носить Prada", а в 2018 році - "Коли життя дає тобі Lululemon". Перша книга виявилася абсолютно далекою за своїм вайбом від оригіналу. Якщо культовий роман я читала з неймовірним задоволенням (до речі, завжди дорогою на роботу), то другу книгу вже подолати не змогла. 

Та для сиквелу сюжет обрали альтернативний.

Страшно цікаво

І ось рівно через два десятиліття вийшла стрічка "Диявол носить Prada 2".

За цей час світ дуже змінився. І паперовому глянцю тіснувато у реальності, де "рулять" блогери та ШІ. Тож Міранді Прістлі та "Подіуму" треба буде не просто пристосуватися до змін, а банально вижити! Ну а допомагати їй звісно буде Андреа Сакс і компанія. 

Що ж сказати після перегляду стрічки? Це саме той випадок, коли дивитися було страшно і цікаво водночас...

На перший погляд здається, що перед тобою зовсім не Prada, а якась дешева китайська Prado. Це вже не та історія сповнена емоцій, шарму, інтриг. Це щось зовсім інше. Втім насправді все  далеко не так погано, як здалося на початку картини. Та про усе по черзі.

Тож що у стрічці не так?

- Перше й головне -  диявола більше немає.

Міранда Прістлі тепер не те зверхнє стерво, яке ми бачили 20 років тому. Колись один її погляд спопеляв усіх навкруги. Вона могла без жодного слова принизити, поставити на місце. При ній стишували розмови. Її боялися та поважали. Співробітники медіахолдингу перебігали до іншого ліфту, аби не бісити головну редакторку «Подіуму». А дизайнери могли перероблювати колекції через її несхвалення. Вона дійсно була справжнім дияволом у спідниці.

Нині ж героїня Меріл Стріп перетворилася на звичайну саркастичну жінку. Моментами здавалась абсолютно розгубленою й навіть в якомусь роді м’якою та слабкою. Як акула, яка поставила собі модні рівнесенькі вініри й більше не може робити "кусь"... 

Звісно, в її кіножитті могло трапитися усе що завгодно, але творці фільму жодним чином не пояснили таку трансформацію особистості. І це виглядало наче перед нами постала просто зовсім інша людина. А ту Міранду Прістлі, яку ми знаємо, мабуть, вкрали інопланетяни. Звісно що це жарт, але щось у ньому є.

- Другий момент, який дуже напружував – абсолютно сумбурний сценарій. Початок настільки швидкий, нелогічний, натягнутий та притягнутий за вуха, що гіршого вступу придумати було важко. Далі події розгортаються більш менш логічно та адекватно. Але якоїсь родзинки дуже бракує. Загалом фабула видалася максимально банальною. Фільм рятує тільки останній крутий поворот наприкінці. І дивно, бо сценаристка у фільмі не змінилась, як до речі й режисер. 

- Також, як на мене, у стрічці приділили доволі мало уваги власне моді. Хоч шикарні вбрання й миготіли у кадрі, але це все вже було навіть не другорядним.

- Нова любовна історія Енді здивувала. У найгіршому сенсі.

Багато хто помітив, що ця сюжетна лінія творцям фільму аж зовсім не вдалася. Чесно кажучи між двома любовними романами на книжковій полиці почуттів більше, аніж у Андреа та її нового бойфренда (як його звуть навіть не згадаю). Навіщо було взагалі її сюди пхати? 

- Ну й бракувало Саймона Бейкера. Він як «спеція», якої не вистачало у цьому кіно.

Що ж у фільмі може сподобатися?

- Перше й основне –  акторська гра. Хоча Міранда Прістлі вже й не та що була раніше, грає Меріл Стріп геніально. В принципі про це можна взагалі нічого не писати, бо ця голлівудська зірка завжди бездоганна, а фільми з її участю можна переглядати хоч мільйон разів.

Енн Гетевей, Емілі Блант та Стенлі Туччі теж відіграли на найвищому рівні. Їх зустрічаєш як своїх старих знайомих, яких не бачив багато років і дуже дуже радієш в моменті.

І ось що цікаво, сценаристи доволі добре прописали розвиток саме цих персонажів. З ними все чітко та зрозуміло.

- Яким би не був сумбурним та трохи примітивним сценарій, тут є просто чудові діалоги. Вони як мед для вух.

Насправді стрічка «Диявол носить Prada 2» абсолютно непогана, якщо розглядати її окремо. Але якщо згадати, що це продовження культової кіноісторії, то тут вже компліменти фільму завершуються.

Тож дивіться «Диявол носить Прада 2» із приземленими сподіваннями, тоді ви отримаєте від перегляду  справжнє задоволення. 

Ну і хочеться сподіватися, що стрічки "Диявол носить Prada 3" все ж не буде!

Це все. Як сказала б сама Міранда Прістлі.

Анна СПІВАК

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube