Україна розгорнула успішну кампанію дронових ударів по логістиці росіян на лінії фронту та на середніх відстанях, що обмежує можливості Росії транспортувати особовий склад на передову, а також забезпечувати та підтримувати позиції на фронті. Це може суттєво зменшити ефект нової мобілізації у РФ, якщо Кремль вирішить її оголосити.

Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Аналітики ISW нагадують, що Сили оборони України почали значно посилювати свою кампанію ударів середньої дальності навесні 2026 року та вже досягли в ній помітних оперативних результатів. Головний з них — погіршення здатності Росії використовувати ключові логістичні шляхи, що з'єднують Росію з окупованим Кримом, включаючи автомагістраль М-14 Ростов-Крим, а також логістичні маршрути, що з'єднують окуповані території півдня України з Донецьком.

Міністр оборони України Михайло Федоров 27 травня заявив, що Україна розпочинає програму "логістичного локдауну" для окупаційних військ, яка передбачає «масштабування middle strike та системного знищення російських спроможностей на оперативній глибині». Йдеться про нарощування закупівель сучасних засобів middle strike для найефективніших дронових підрозділів України та запуску тендерів на закупівлю великої партії засобів middle strike.

Читайте також: "Запускаємо "логістичний локдаун" російської армії та масштабуємо middle strike-удари по тилу ворога", - Федоров 

В ISW констатують, що українські сили також досягають тимчасової тактичної переваги у використанні безпілотників у деяких секторах фронту. Ці middle strike активно перешкоджають здатності Росії транспортувати особовий склад на передову, а також забезпечувати та утримувати позиції окупантів. Цей фактор міг би суттєво зменшити кількість навіть додаткових сил, які Росія могла б вирішити кинути на передову. Крім того, ці українські удари також перешкоджають російським місіям з інфільтрації. 26 травня один з близьких до Кремлем російських «воєнкорів» заявив, що ефективна українська розвідка дронами та удари по передовій підірвали успіх інфільтраційних місій, на які російські сили покладалися протягом останніх кількох місяців.

Тож фахівці Інституту вивчення війни резюмують, що Силам оборони України вдалося створити «глибоку зону активності безпілотників від середньої дальності до лінії фронту». Завдяки цьому залишається неясним, чи допоможе Росії додаткова мобілізація резервістів і чи зможе вона суттєво покращити спроможності окупаційних військ на полі бою, якщо росіяни спершу не знайдуть спосіб протидіяти операціям українських безпілотників, зокрема згаданим ударам по логістичних шляхах.

Читайте також: «Палає по всьому півдню»: Сили оборони нищать польові склади та командні пункти окупантів — «АТЕШ»

Водночас ISW звернув увагу на заяву Володимира Зеленського про те, що Україна отримує «все більше внутрішньої російської інформації про підготовку додаткової мобілізації» у РФ і що мова може йти про «десятки тисяч додатково». Аналітики констатують, що у Кремлі, ймовірно, дійсно точаться «внутрішні дебати щодо того, чи повинна Росія проводити черговий раунд примусової мобілізації резервістів». Із заяви Зеленського не повною мірою зрозуміло, чи мав він на увазі спробу росії збільшити поточні російські зусилля з «добровільного» набору та прихованої мобілізації, чи про спробу додаткової мобілізації резервістів, підкреслює Інститут вивчення війни.

Утім, як припускають в ISW, Путін найімовірніше залишається прихильником поточної схеми набору контрактиків в армію РФ. Водночас ймовірні дискусії в Кремлі щодо потенційного примусового набору резервістів вочевидь виникають через слабкість Росії, оскільки їй доводиться вирішувати проблеми невиразних результатів на полі бою, загострення наслідків війни для російської економіки, а також зниженням рівня набору в армію та суспільного невдоволення.

«Кремль, схоже, продовжує визначати свою головну перевагу над Україною як перевагу в чисельності [живої сили], але домінування України у використанні тактичних безпілотників по всьому театру бойових дій та в ударній кампанії на середні відстані наразі нейтралізувала цю перевагу, завдавши російським силам непропорційно високих втрат в особовому складі та техніці», — підкреслює ISW.

Читайте також: В "Азові" заявили, що безпечного Приазов’я для окупантів більше не буде. ВІДЕО

До того ж, як підкреслюють аналітики, новим хвилям набору контрактників у РФ ймовірно може перешкоджати відсутність значних успіхів Росії на полі бою, зростання жертв та рівня втрат в окупаційній армії. Це сприяє наростанню внутрішніх уявлень у РФ про те, що війна проти України йде не надто успішно для самої Росії - сприйняття, яке вже перешкоджає набору контрактників. Тож, як припускають в ISW, будь-яка кампанія з примусової мобілізації, ймовірно, буде значно менш популярною серед російського населення зараз, коли воєнна кампанія РФ викликає стільки напруги та невдоволення, ніж вона могла б бути в середині-наприкінці 2025 року, коли російські війська досягали тактично значущих успіхів на багатьох ділянках фронту.

Наразі вплив потенційної хвилі нової примусової мобілізації на ситуацію на полі бою залишається незрозумілим — враховуючи зростаючі потреби Росії в людських ресурсах і той факт, що удари українських безпілотників гальмують переміщення російських військ до лінії фронту, підкреслює ISW. Тим більше, що Росії доводиться не лише компенсувати втрати на полі бою, але й вербувати військовослужбовців для власних сил безпілотних систем, а також захищати свої оперативні та глибокі тилові райони від ударів українських безпілотників.

Зусилля Росії з добровільного набору в армію ослабли у 2026 році, і нині набір за контрактом в російську армію продовжує скорочуватися, навіть попри нещодавнє збільшення одноразових виплат за підписання контракту. Крім того, російські сили вже відчувають брак адміністративних та навчальних ресурсів для підготовки своїх військ та операторів безпілотників навіть за поточних темпів набору. Усі ці проблеми, ймовірно, матимуть негативний вплив на якість російського особового складу у разі можливої нової хвилі мобілізації в РФ, резюмує Інститут вивчення війни.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube