Фото: Tehran Times

Археологи, які працюють у Шахре-Сухте, іранському поселенні бронзової доби, назва якого перекладається як "Спалене місто", виявили новий тип настільної гри віком 4600 років.

Відкриття було зроблене під час 21-го сезону розкопок на об'єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на південному сході Ірану. Поряд із кістками диких тварин археологи виявили гравірований кістяний гребінець, сліди текстилю, шкіри та яйця, нові форми поховання та інші надзвичайно добре збережені докази життя у третьому тисячолітті до нашої ери, пише Arkeo News, передає NV, інформує UAINFO.org.

Рухолла Ширазі, керівник групи розкопок, сказав, що нещодавно виявлена ​​гра являє собою інший тип інтелектуальної або настільної гри, ніж матеріали, виявлені раніше на цьому місці. Хоча її правила та точна форма ще не були опубліковані детально, об'єкт датується приблизно 4600 роками тому.

Ця відмінність особливо важлива в Шахре-Сухте. Майже півстоліття тому археологи виявили ще один складний ігровий набір у тому ж стародавньому місті — знахідку, яка з того часу стала центральною для дослідження історії настільних ігор у Західній та Центральній Азії.

Читайте також: У Данії знайшли рекордний срібний скарб епохи вікінгів

У 1977 році італійська археологічна місія під час розкопок могили 731 у Шахре-Сухте виявила дерев’яну ігрову дошку разом із 27 фігурами та гральними кубиками. Цей комплекс, який загалом датується приблизно 2600−2400 роками до нашої ери, був описаний як один із найповніших ранніх наборів настільних ігор, відомих з античного світу.

Його різьблений дизайн та ігрові фігурки часто порівнювали з Королівською грою Ура з Месопотамії. Оскільки в Шахре-Сухте не збереглося жодних письмових інструкцій, дослідники витратили десятиліття, намагаючись зрозуміти, як працювала гра. Нещодавній аналіз, проведений Семом Джельвехом та Хоссейном Мораді, запропонував реконструкцію гри на основі археологічних даних та порівнянь з традицією «Гри двадцяти», водночас наголошуючи, що оригінальні правила залишаються невідомими.

Таким чином, нещодавно оголошене відкриття порушує цікавіше питання, ніж наявність однієї окремої давньої гри. Якщо новий об'єкт дійсно представляє інший тип гри, Шахре-Сухте може зберігати докази існування кількох ігрових традицій в межах одного й того ж міського суспільства бронзової доби.

Однак наразі команда розкопок не оприлюднила достатньо технічної інформації, щоб встановити, як гралася в нову гру, чи всі її компоненти збереглися, або наскільки вона пов’язана з набором, знайденим у могилі 731. Ці питання вимагатимуть детальної публікації нового матеріалу.

Читайте також: У Саккарі знайшли гробницю давньоєгипетського чиновника, в якій були фальшиві двері

Крім того, Ширазі зазначив, що на цвинтарі були знайдені раніше недокументовані поховальні форми, а також проста, оздоблена та поліхромна кераміка та кілька категорій органічного матеріалу, які рідко зберігаються на археологічних пам’ятках. Серед них були сліди яєць, текстилю та шкіри. Такий матеріал зазвичай швидко розкладається, але посушливе середовище Шахре-Сухте створило виняткові умови для його збереження, що дозволило археологам знайти докази, які не можуть надати лише камінь, кераміка та архітектура.

Органічні знахідки можуть допомогти реконструювати одяг, споживання їжі, ремісничі техніки та похоронні обряди. Радіовуглецевий аналіз, дослідження стародавньої ДНК, фізична антропологія та інші міждисциплінарні дослідження також включені до поточної програми розкопок.

Контекст кладовища особливо важливий для настільної гри. Предмети, навмисно розміщені поруч із померлими, можуть нести значення, що виходять за межі їхнього практичного використання в житті, і археологам потрібно буде визначити, чи була нещодавно виявлена ​​гра особистим майном, маркером соціальної ідентичності, частиною похоронної практики чи чимось зовсім іншим.

Додамо, Шахре-Сухте не було ізольованим поселенням бронзової доби. Воно розвивалося як один з головних міських центрів цивілізації Гельменд, культурного комплексу, що процвітав у басейні Сістан на південному сході Ірану та сусідніх частинах Афганістану протягом третього тисячоліття до нашої ери.

У період свого розквіту місто, схоже, займало центральне положення в ландшафті, що містив понад 100 сучасних поселень. Його майстерні виготовляли кераміку, кам’яний посуд, металеві предмети та прикраси, а археологічні дані вказують на контакти, що поширювалися на Центральну Азію, долину Інду, Перську затоку, Оман та південно-західний Іран. ЮНЕСКО описує Шахре-Сухте як важливий приклад переходу від сільського життя до організованої міської громади з окремими житловими, виробничими, монументальними та поховальними зонами.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube