Надання Керченськійпротоці та Азовському морю статусувнутрішніх вод України та Росії невідповідає ні українським національнимінтересам, ні нормам міжнародногоморського права. Внутрішні води єприналежністю єдиної держави, тоді якУкраїна та Росія – суверенні країни.Як відомо, 12 липня планується підписанняросійсько-української угоди пророзмежування Азово-Керченської акваторії,а також інших документів. 

Ніякоїкритики не витримують наміри влади вобмін на підписання угод дозволитипереоснащення ЧФ РФ, оскільки це суттєвопосилить російську військову потугу вКриму. Вкупі з супутніми інфраструктурнимипроектами, – будівництва транспортногопереходу через Керченську протоку тощо,– це призведе до загрозливої длясуверенітету України ситуації. Міжнароднагромадськість добре пам'ятає проросійсько-грузинську війну 2008 року, якуРосія блискавично виграла, завдякипередислокації російських танковихвійськ по тунелю у Південну Осетію. Крімтого, Україна також не зацікавлена вбільш щільній економічній інтеграціїукраїнських південних територій зРФ.

Не відповідає також українськимнаціональним інтересам спільневикористання Керч-Єнікальського каналу,бо Україна втратить мільярдні прибутки.Навряд чи на користь України – запланованепідписання угод про спільну розробку«Газпром» та «Нафтогазом» структури«Палас» на Чорному морі. Україна маєвсі можливості для самостійноговидобутку, завдяки ввезенню обладнаннядля глибоководного буріння. До того ж,Росія в разі приєднання до проектузробить все можливе, щоб саботувативидобуток вуглеводнів, оскількизацікавлена в збереженні монопольногостатусу постачання енергоресурсів вУкраїну.

Юрий КОСТЕНКО