За наслідками візиту Віктора Януковича до Росії можна зробити кілька важливих висновків.

Окрім того, що Україна суттєво збільшила свою залежність від Москви, отримані кредити та знижка в ціні на газ ставлять, фактично, хрест на проведенні економічних реформ та на політиці диверсифікації постачання енергоносіїв.

Про те, що українська економіка перебуває на межі банкрутства вже говорять вголос не тільки експерти та опозиційні політики. Про це нещодавно публічно заявив екс-президент Кучма. Це визнає і Уряд, і вже здається “вічний” Микола Азаров, на якому значною мірою і лежить відповідальність за піврічну рецесію. Саме тому Україна вимушена терміново позичати.

І тепер остаточно стає зрозумілим зміст “євроінтеграційної” риторики, якої ми наслухалися вдосталь останнім часом. Єдиним мотивом влади, як виглядає, було не ухвалення стратегічних для держави рішень, які б могли вплинути на долю цілих поколінь, а банальний торг за те, хто дасть більше грошей — Росія чи Європа.

Причому ставки на переговорах з ЄС були свідомо завищені. Загалом, Янукович шантажував і одних, і інших, але  головною ціллю все ж таки був російський кредит, з вагомим доважком непублічних та кулуарних домовленостей.

Невипадково “регіонали” зараз роблять оптимістичні заяви про те, що російських грошей може вистачити на два роки, і що з цим кредитом вони “зможуть успішно увійти у виборчу кампанію”. Дивовижна відвертість. Владі потрібні ресурси лише для того, щоб зберегти хоча б видимість “стабільності” напередодні виборів, не підвищувати тарифи, як того вимагав МВФ, та за усталеною практикою перед голосуванням кинути подачку пенсіонерам та іншим соціально незахищеним верствам. А потім, судячи з усього, хоч трава не рости. Це означає лише відтермінування колапсу, який при збереженні нинішньої економічної політики є неминучим.

Адже кредиту, який виділяє Росія, Україні вистачить лише на перекриття поточних витрат у наступному році. Зокрема, виплати за попередніми кредитами та погашення інших попередніх фінансових зобов’язань у 2014-му перевищать 6 мільярдів доларів. Дефіцит бюджету 2013 та 2014 років в сумі складає 12 мільярдів доларів. Нагадую, що Росія дає лише 15 мілліардів.

Зі знижкою на газ теж не все так просто — ціна переглядатиметься щоквартально, і це означає, що Росія у будь-який час може повернутися до умов, прописаних в контракті.

Головна перевага в домовленостях з Росією для Банкової — безконтрольність того, як ці гроші будуть розподілятися. Цивілізовані європейці не кредитували б виборчу кампанію Януковича, а давали б гроші під реформи, та суворо стежили б за тим, на що вони витрачаються. Це не може влаштувати Київ, який звик до “сірих” схем.

І тому третій надважливий висновок — ми не знаємо достеменно, на які поступки пішла влада у Москві в рамках цих переговорів. Узгодження зовнішньої політики? Доступ росіян до стратегічних підприємств та галузей? На жаль, є всі підстави вважати, що 17 грудня з українського боку була зроблена поступка у ключовому для всіх українців питанні — питанні державного суверенітету.

Єдине, чого не враховує влада — це свідомість, яка прокинулася в громадянах. Адже Майдан — це не лише місце в центрі Києва. Це простір свободи, який вибудований сьогодні в душах і серцях мільйонів людей. І вже зрозуміло, що діалог між владою та суспільством відтепер буде принципово іншим. Мовчазною “згоди” на будь-які кроки з її боку, як це мало місце раніше, вже не буде.