Домовленості між Путіним та Януковичем про ціну та газ та кредит є найгіршими для нас, що могли бути. Все робилося непрозоро. Домовленості не мають ні чітких юридичних документів, ні зрозумілої політичної основи. Досі ми не бачили угоди між «Газпромом» і «Нафтогазом» щодо знижки на газ.

Чиновники намагаються всіляко уникнути дискусій на тему, що знижка може не спрацювати, як не спрацювала вона після Харківських угод. Оскільки не зрозуміло, які обставини та причини, окрім політичних, можуть слугувати базою для перерахунку ціни на газ наступного кварталу. А через квартал Росія може виставити ціни, якими компенсує надану знижку. При цьому ми не зможемо відмовитись від закупівлі великої кількості пального - не менш як 40 мільярдів кубометрів на рік, хоча Україна збиралася купувати не більше 10-15 мільярдів кубометрів.

15 мільярдів доларів російського кредиту, що узяв Віктор Федорович - це не питання економіки. Ці гроші нічого не змінять. Мова йде про те, щоб перечекати, пережити глибоку кризу в країні. Тому Янукович не прийняв однозначного рішення й не підписав жодного документа щодо Митного союзу.

Російські банки щороку заробляють в Україні на позиках не менше як 1,7 мільярда доларів. І це тільки на відсотках. Ми заборгували Росії не менше 28-30 мільярдів доларів. Це гігантська сума. Досі невідомі відсотки й термін, коли доведеться цей борг віддавати. За два-три роки повернути таку суму неможливо. Думаю, мова йде про середній період - п'ять-сім років. Розрахунок за цю позику Україна може проводити винятково або з новими запозиченнями у російських банків, або під заставу якогось цінного для Росії майна, або великими активами стратегічних, економічних монополій. Таких, як великі військово-промислові холдинги, заводи, або українська ГТС.

Гадаю, рішення про вступ України до Митного союзу і Євроазійського товариства Янукович не прийняв. Про це свідчать умовності, недомовки та напівтональності. Хоча уряд заявив про цей розворот, про спільне узгодження регламенту з Митним союзом та підготовку низки економічних угод із Росією. Усі ці угоди так чи інакше спрямовані на гармонізацію відносин із Митним союзом, тому що Росія не підписує окремих стратегічних відносин із сусідами поза Митним союзом.

Отже, ми отримали непрогнозований розвиток відносин із Росією, обтяжений надзвичайно великими борговими зобов'язаннями. У будь-який час їх можуть використати для шантажу дефолтом України. Тим більше, якщо зважити, що за останній час на ринку скуплено близько 2 мільярдів облігацій внутрішнього займу.

Після переговорів у Москві українське суспільство не тільки не змінило своєї точки зору, а навіть не звернуло на це увагу. Навпаки, кількість майданів та їх риторика показують, що президента в цьому питанні ніхто не підтримав. За даними соціологів, кількість прихильників Європейського Союзу зросла на 20 відсотків.

Росія не полишила ідеї щодо розколу України. Це підтвердив секретар РНБО Андрій Клюєв. Можливо, це було зроблено необережно, але він сказав, що Україна може бути розколота на дві або три частини.