Формально в нас є законодавча, судова та виконавча гілки влади. Можна тримати в умі фальсифікації, але за формальними ознаками і парламент, і президент України є легітимними, адже відбулися вибори, навіть міжнародні спостерігачі склали цілком спокійні звіти за їхніми результати, зараз ось довибори відбулися – також чесні? Та Боже збав. Утім, я зараз не про це.

Легітимними є суди. Легітимним є Уряд. 

Але все це – перший шар на цілісному полотні, варто трохи подряпати, дмухнути, і ми бачимо – реальну картину. І ми побачили її не тільки зараз, згадаймо, скільки разів парламент грав в «цікавезну стратегію – заблокуй трибуну», скільки було перебіжчиків, скільки разів ухвалювалися проекти на користь цієї або іншої бізнес-групи, скільки було піни, популізму, відвертої дурості. Я взагалі не розумію, навіщо цим людям регламент, фішки, пардон, кнопки всі отримали, читати правила, а тим більш – діяти за правилами ніхто не обіцяв. 

Уряд працює за правилами смотрящих президента. На кожну урядову структуру, виділено смотрящих згідно зі спроможностями цієї урядової структури витискати з платників податків бабло та бачити нові безмежні можливості для сімейного збагачення. Така собі адміністративна реформа в дії, є – начебто чиновники – політики, чиновники – сім’я та чиновники – смотрящіє, який то все стосунок має до закону про Кабінет Міністрів України? Жодного. Але і Закон – є, і Уряд – є, сутності (стаття 116 Конституції України) - немає. 

От як вам живеться-можеться, до речі, працівники МЗСу? Готували, готували Угоду, їздили, вели перемовини, обіцяли щось, виправляли, складали плани, дописували, узгоджували, курили-ночей не спали і що? А в смітник полетіли всі ваші перемоги та й просто старання на цьому фронті. Бандюк поїхав на сходку з Мєнтом, на кишеню упало 15 мільярдів. Всьо, прівєтік . Як вам, нормально то все ковтається, запити не піднести?

Правоохоронні органи. Марна справа говорити про честь. І чого це вони мають дотримуватися, хоча б, закону про міліцію, якщо ніхто того не робить. Вони що не чесні фраєра, а лохи? Ага. 

І найболісніше – суди. Вони не бачать очевидного, а тільки те, на що вказують. Вони не слухають іншу сторону, тим самим заперечуючи принцип змагальності сторін, вони чують тільки накази. Вони проголошують іменем України небезпечні для прав людини речі. 

Як одна з потужніших гілок влади перетворилася на обслуговуючий персонал? Це також відбулося не сьогодні. Поступово вичавили принципових, судді середньої принциповості зачаїлися, прикриваються мантією незалежності, себто не реагують не те, що відбувається в інших гілках влади, навіть коли перед ними безпосередньо ставлять ці питання. Судді, котрі не мають принципів, певне, зараз саме їхній час. 

Одна з найважливіших проблем владних стосунків – це запобігання зловживанню владою. Монтеск’є писав, що політична свобода може бути виявлена лише там, де немає зловживання владою. 

Саме він і став основоположником теорії розділення властей, вважаючи, що суспільство в змозі проконтролювати лише ту владу, яка роздроблена і окремі її частини протиставили один одному. Сенс теорії розділення властей – розділення влади на три головні гілки – законодавчу, виконавчу і судову, кожна з яких досить незалежна один від одного, і в той же час вони постійно взаємодіють між собою в процесі формування і здійснення державної політики. Таким чином різні гілки влади стримують і врівноважують один одного, забезпечуючи гарантію проти порушення демократичних норм і зловживання владою. 

Розділення властей запобігає узурпації влади, що і гарантує свободу як головний принцип демократії. То що вас всіх тримає на удавках, на строгачах гарантело? Та невже йому вистачає рук та сили? І невже ніхто не хоче відчути себе відповідальним, вільним, незалежним? Що ж ви продовжуєте перти проти свого народу? Народ йде в наступ тим, що стоїть та відстоює-вистоює свої інтереси. Але не думайте, що посиплеться першим він, в народу фундамент та серцевина набагато міцніша ніж ваша – гнила, метостазійна, хвороблива.