Заводжу нову рубрику - «Майдан-арт», де публікуватиму фото і тексти про мистецьку складову Майдану. Вже зараз можна стверджувати: вона набагато цікавіша і різноманітніша, аніж у 2004 році, і, більше того, продовжує розвиватися.

Сьогодні - про один з найкращих, на мою думку, проектів Майдан-арту - фотографії усміхнених протестувальників на стіні будинку за адресою Ярославів вал, 15. Він вже став історією - але історією дуже красивою.




Якщо бути точним, то це частина глобальної акції під назвою Inside Out Project («Всередину-Назовні»), ініційованої французьским стріт-артистом JR. Він починав як звичайний графітчик, але, знайшовши камеру просто у метрі, почав робити чорно-білі знімки (інколи - величезні) простих людей і клеїти їх на стіни, інколи у доволі несподіваних місцях. Детальніше про нього можна прочитати тут: http://ru.wikipedia.org/wiki/JR_(%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA) і тут: http://www.jr-art.net (персональний сайт).

Його мистецтво безумовно соціальне і по суті, і в способах втілення та комунікації. JR пропонує художникам світу діяти як він: робити портрети звичайних людей у своїх містах заради розповсюдження мирних настроїв і боротьби с насильством. Наразі в Inside Out Project беруть участь більш ніж 120 тисяч людей зі 108 країн.

У Києві провідниками проекту стали француз Арно Люме, з українського боку - мисткиня Алевтіна Кахідзе, фотограф Євген Чорний і координатор платформи «Велика ідея» Ірина Соловей. Вони сфотографували кілька рядових демонстрантів і наклеїли ці фото на стіні, котра вже й до того здобула культовий статус через історію самого будинку та написані на ній вірші Йосипа Бродського.







Вийшло, як на мене, дуже добре: один з найкращих стріт-арт-циклів, які я бачив.






















Поки фотографував, підійшли герої цих світлин.










Загалом, було помітно, що це місце стало таким свого роду філіалом Майдану - люди постійно підходили подивитися або сфотографуватися, машини сигналили, коли проїздили. І саме тому, вочевидь, дуже скоро невідомо звідки взялося до того часу геть невідоме «благодійне товариство »Зазираючи у вікна«, у котрого, на відміну від »Всередину-Назовні«, були всі дозволи на розміщення будь-чого саме на цьому будинку - і за один ранок вся чудова серія була замінена на скучні стилізації під старовину, більше схожі на рекламу чи то якогось кабака, чи то магазину одягу. Цікаво мені, скільки сиріт і незаможних родин ощасливили ці »благодійники", але захоплене блеяння чиновників щодо нового вигляду стіни не залишає сумнівів у тому, хто і навіщо організував таку поспішну зміну експозиції.

В будь-якому разі, Inside Out Project провисів неушкодженим цілий тиждень - рекордний час для стріт-арту - і став одних з найяскравіших здобутків мистецтва Майдану.