В разі підписання В.Януковичем закону про іноземних агентів та екстремістів, TransparencyInternationalУкраїна стане ідеальною мішенню для ревносних його виконавців. Що я маю на увазі? Ми представляємо міжнародну антикорупційну організацію та отримуємо фінансування з-за кордону. А значить, є іноземними агентами.

Ми збираємо декларації міністрів, губернаторів та мерів і моніторимо їх стиль життя. А значить, займаємося наклепництвом. Ми впливаємо на антикорупційні реформи в Україні, а значить займаємося політикою та є особливо небезпечними екстремістами.

Все це за законом Вадима Калесніченка та Володимира Олійника. Маячня? Зовсім ні, подібна дурня вже більше року діє в Росії.

Чим ще небезпечний закон? Своєю тупістю, чи точніше, тупою силою катка, під накатом якого все перетворюється на млинець. Що я маю на увазі?. Якщо взяти громадські організації, то більшість із активних постійно шукає фінансування закордоном. На відкритих конкурсах і за прозорими процедурами. До речі,у тих самих організацій, які дають гроші українському уряду. Аби той робив хоч якісь реформи.

Так от, отримавши іноземні гроші, організації за законом Колесніченка мають тут-же добровільно визнати себе іноземними агентами. А ще записати фразу «іноземний агент» в свою назву, зареєструватись в спец реєстрі агентів, щомісячно подавати в міністерство юстиції дані про фінансові надходження та напрямки втрачання коштів і щоквартально звітувати про діяльність в Інтернеті й в урядових газетах. Звісно ж, скрізь з позначкою «іноземний агент». Тобто погодитись жити як євреї під час нациського терору. А у випадку незгоди все це робити, організація буде ліквідована з ініціативи  Мін’юсту.

Чому це відбувається? Перші кулі вже пролітали, коли з’явився так-званий список Царьова. Це перелік шкідливих на думку автора громадських організацій та рухів, які «дестабілізують» ситуацію в державі. Прикметно, що у списку є ми та всі організації, які роблять бодай якісь помітні зміни в державі.

Наприклад, стежать за прозорим витрачанням коштів на будівництво стадіонів чи лікування онкохворих, переймаються вільним доступом до інформації чи навчають молодь активно користуватись власними правами та відверто називати речі своїми іменами.

Логіка царьових, колесніченків та іже з ними проста – активні організації мають бути дискредитовані та максимально підконтрольні. Особливо напередодні знакових виборів Президента в 2015 році. Тому цей закон і з’явився. Адже він дозволяє контролювати все – людей гроші, діяльність. А при незгоді – просто забороняти діяльність.

В Росії пішли тим самим шляхом. Щоправда там паралельно з батогом вирішили показати й пряник. Чи морквинку. Зокрема, минулого року суттєво збільшили загальний бюджет федерального конкурсу президентських грантів на підтримку громадських організацій. Щоб було зрозуміло, мова йдеться про двісті мільйонів доларів щороку. Цілком ясно, що таких грошей для громадськості в української держави нема. Тож в Україні вирішили просто підім’яти  громадський сектор та підмінити громадську активність тотальним  одобрямсом і підгавкуванням.

До речі, з журналістами та активними громадянами ініціатори закону обійшлись ще жорсткіше. Будь-який прояв позиції фактично підвели або під наклеп, або під екстремізм. Для цього розробили цілу лінійку з півтора десятка варіантів «злочинів» - від їзди в колоні по шість, до стояння біля входу в офіс корупціонера. І за всі ці «проступки» збираються давати цілком реальні тюремні терміни.

Якщо закон підпише Янукович, вже на наступний день міліціянти матимуть юридичні підстави закрити ВСІХ учасників Євромайданів та просто перехожих. Або щонайменше оштрафувати на кілька тисяч гривень кожного. Думаю, цілком ясно, для чого владі такий закон.

Що збираємося робити далі? Робитимемо все можливе, аби Янукович закон ветував. А рада не змогла його повторно ухвалити. Це завдання не тільки для TransparencyInternational, а для всього громадянського суспільства України. Адже зараз відбувається чіткий наступ на свободу кожного активного громадянина. Водночас ми будемо продовжувати робити те саме, що і до того.

Буквально на днях ми оприлюднили власні пріоритети на 2014-й, серед яких просування нового закону про конфлікт інтересів, розкриття тендерної інформації в 7 містах України, моніторинг стилю життя 400 високопосадовців країни та ще купа інших корисних речей.

А найсмішніше те, що вчора Кабмін нас похвалив за те, що закон Колісніченка вважає роботою іноземних агентів. За законом політичною діяльністю іноземних агентів є будь-які громадські ініціативи, які мають на меті вплив на прийняття рішень державними органами та зміну визначеної ними державної політики. Так от, весь минулий рік Transparency International Україна задовбувала Уряд Азарова, аби той змінив Державну антикорупційну програму. Ми навіть бажаний текст програми написали. Вчора Кабмін проголосував за оновлення. І подякував нам за допомогу. А сьогодні ми вже агенти. Не смішно.