З ініціативи Жіночого товариства ім. Ольги Басараб і Олени Теліги 25 січня відбулося вшанування пам’яті героїв Крут. На Лукянівському цвинтарі, де поховані юнаки, які у 1918 році захищали Україну від московських окупантів, священик УПЦ-КП відправив панахиду. При цьому вперше згадував не лише імена крутянців, а й усіх, хто загинув на вул. Грушевського у Києві, захищаючи гідність українців, славу і честь української нації.

Ось так народжуються нові, справжні герої України.

Декілька думок, які довелося висловити після панахиди.

Кожного разу, коли згадуємо про молодих студентів, які на початку минулого сторіччя зі зброєю в руках виступили на захист Української Народної Республіки під залізничною станцією Крути, як правило, наголошуємо два уроки.

Не зважаючи на поразку УНР, героїчна оборона українцями своєї землі стала прикладом для цілих поколінь, які продовжили боротьбу за незалежність України. Зокрема «героїчний чин крутянців» надихав членів ОУН і вояків УПА, які в роки Другої світової війни продовжили збройну боротьбу за державність українського народу. У цьому легко переконається кожен, хто не полінується заглянути у будь-яку книжку, яка об’єктивно розповідає про діяльність ОУН і УПА.

А ще, кожного року ми говоримо про головний урок Крутів. А саме, що тільки незалежна держава може бути запорукою від не повторення драми, яка відбулася на станції Крути та поблизу села Пам’ятне, що на Чернігівщині у 1918 році.

І ось тепер цей другий урок спростовано.

На 22-му році незалежності, коли Україна набула усіх атрибутів державності: має кордони, власні символи, валюту, армію, проводить незалежну внутрішню і зовнішню політику, з’явилися нові герої, які поклали своє життя за незалежність України.

Фактично подвиг крутянців мало чим відрізняється від подвигу тих, хто «на Грушевського» обороняв Майдан. Одні і другі вели нерівний бій. Перші – з бандами російського шовініста Муравйова, другі – з бійцями озвірілого «Беркуту». Але їх об’єднувала одна мета: захистити незалежність і соборність Української держави. Вони вмерли – «за волю України» у юному віці й ні на мить не сумнівалися, що вчиняють абсолютно правильно.

Відтепер українці мають знати, що головний урок Крутів і «на Грушевського» полягає в тому, що за незалежність України треба боротися навіть тоді, коли ця незалежність уже начебто здобута. Адже завжди існуватиме загроза її втратити.

А ще весь світ побачив, що гасло «Воля, або смерть!» для українців більше ніж гасло. Вони свідомо обирають волю, і свідомо вмирають за неї.