З початком виборів на всіх фронтах почалася боротьба влади з опозицією за виборця. В соцмережах та різних інформаційних сайтах можна знайти багато голосувалок, де виставлені або окремі партії, які беруть участь у виборах, або окремі кандидати по окремих мажоритарних округах. В деякі голосувалки кандидати від регіонів вкладають тисячі гривень, щоб піднятися в рейтингу.


За кількома конкретними прикладами ми відслідкували шлях накрутки голосів за кандидата від влади —  Богдана Гдичинського, який висувається по мажоритарному округу №88 (Коломийський та Городенський район Івано-Франківської області.)

Так, на сайті http://polityk.if.ua/ щотижня проводиться голосування за двох кандидатів одного з виборчих округів Франківщини. Щотижня на головній сторінці пропонуються інші кандидати від певного одного округу. Так, наприклад, зараз проводиться голосування за двох кандидатів з виборчого округу №88 — Олеся Донія та Богдана Гдичинського.

Олесь Доній — самовисуванець, безпартійний народний депутат нинішнього скликання.

Богдан Гдичинський — теж самовисуванець. Колишній БЮТівець та «регіонал». Типова «тушка» місцевого розливу. Кілька тижнів тому Гдичинський вийшов з Партії регіонів, очевидно, щоб не асоціюватися в проопозиційного західноукраїнського електорату з «регіонами». Проте, без сумніву, якщо цей кандидат потрапить в Раду, то відразу долучиться до ПР.


За кожного кандидата у цій голосувалці можна голосувати трьома різними способами — голос зі свого IP, лайк з Вконтакту, а також лайк з Фейсбуку. Голосування триває тиждень — з понеділка до наступного понеділка.

Як видно з результатів голосування станом на п'ятницю, 24 серпня, 13:00, за Гдичинського поступив 2561 лайк з Вконтакту і лише 6 лайків з Фейсбуку. Кількість голосів з окремого IP сайт http://polityk.if.ua/ не показує, проте це не змінює суті.

Шляхом відвідин акаунтів останіх шести (саме шість останніх користувачів, що проголосували, доступні для загального перегляду) користувачів Вконтакту, які натиснули «лайк» навпроти персони Гдичинського, ми дізналися, що в кожного з них в додатках є додаток Лайкер.

Тож, як виявилось згодом, всі голоси за Гдичинського (ну, або, принаймні, 99% голосів) були віддані саме з цього доступного всім додатку. Додаток застерігає, щоб його не використовували в комерційних цілях.

Також виявилося, що 99% голосів, відданих за Гдичинського, не належать мешканцям Коломийського або Городенського районів.


В додатку Лайкер - http://vk.com/app2797985_133513996?ref=1 - будь-який користувач Вконтакту може вставити в спеціальне поле посилання на будь-яку сторінку Вконтакту, яку пропонує залайкати (посилання на фотографію, на афоризм, на коментар тощо).

Користувачі, які встановили собі в акаунт цей додаток, лайкають чужі сторінки, щоб заробити собі додаткові бали, які згодом можна буде використати для того, щоб запропонувати користувачам Лайкера залайкати якусь потрібну для користувача сторінку.

Також, для спрощення обміну лайками, для того, щоб не клацати годинами на чужі посилання, користувач Лайкера може просто купити собі лайки за валюту Вконтакта — голоси.

Кампанія Гдичинського в інтернет-голосуваннях коштує від 600 гривень за один інтернет-батл

Розцінки наступні:

За Гдичинського з Вконтакту віддано 2576 лайків. Певний процент користувачів, залайкавши певне посинання і заробивши лайк собі, відлайкують задане посилання. Тож, грубо кажучи, для досягнення цієї цифри, потрібно було заробити (або купити) 3000 лайків.

Як видно з прайсу, для купівлі 3000 лайків людина, яка запропонувала користувачам лайкати посилання на Гдичинського, витратила 600 гривень. Тобто, 200 голосів (3000 лайків) саме і коштують 600 гривень.

Також, якщо голоси не купувати, а заробляти, сидячи за компютером і лайкаючи чужі посилання, то для заробітку 3000 лайків потрібно приблизно півтора-два робочих дні.

Математика приблизно така. Для того, щоб заробити один лайк, потрібно витратити приблизно 15 секунд (перейти за заданим посиланням, залайкати, повернутися на сторінку, яка пропонує лайкнути, підтвердити лайк, отримати 1 лайк заробітку). Відповідно, для того, щоб отримати 3000 лайків — потрібно витратити приблизно 13 годин. Грубо кажучи, потрібно два робочих дні.

Не виключено, що одна людина, яка працює на Гдичинського, тупо сиділа і заробляла ці лайки. Проте, ми схиляємся до того, що ця людина просто отримала гроші від команди Гдичинського, або й з держбюджету, який розділяє і яким владарює влада.


Ми зробили експеримент. Задане нами в Лайкер посилання за три хвилини залайкали більше 50 людей. Тож, накрутити лайки за Гдичинського можна миттєво. За годину — більше тисячі лайків. Аби лиш мати зароблені чи куплені лайки, щоб розрахуватися з користувачами.


Забивши у пошук сайту Вконтакт прізвище Гдичинський, ми хотіли дізнатися, що, можливо, і справді за нього йде ланцюгова реакція по всьому Вконтакті, можливо, він і дійсно популянрий на Вконтакті політик. Проте, все виявилося ще сумніше, ніж очікувалося.

Одне з перших посилань на Гдичинського йшло від такого собі користувача:

Відразу можна сказати, що це фейковий акаунт. У нього в друзях лише кілька людей. Тож, для спроби пошуку справжньої людини, яка затіяла цю всю накрутку голосів, ми відвідали всіх 5 чи 6 друзів, які були в цього бота. Один з його друзів виявився таким же ботом, як і цей:

Обмежимося одним висновком. Як людина, яка написала на свою стіну 3-4 повідовлення, яка має в друзях лише 3-4 людини, може мати по 1000 лайків під кожним зі своїх повідомлень?

Єдина відповідь — бот. Бот, він і в Африці сліпоглухонімий.


Ми спробували вирахувати IP-адресу цих двох ботів. На спеціальному сайті можна вказати ID-користувача Вконтакту, після чого цей сайт генерує спецпосилання. Також лишаємо на сайті свій e-mail. Потім надсилаємо будь-яке повідомлення цим ботам, в яке вставляємо згенероване посилання, і, якщо людина, яка входить в акаунт цього ботом, заходить за посиланням, то на нам на пошту приходять дані з його IP.

Людина, якій ми лишили таку наживку в вигляді повідомлення з посиланням, зайшла на це посилання. І нам на пошту прийшов її IP.

На жаль, IP-адреса користувача виявилася динамічною, тобто, змінною. Тож, вирахувати місце, з якого триває накрутка, неможливо, якщо не звернутися до провайдера. А звертатися до провайдера можна лише в надзвичайних ситуаціях, та й то не усім смертним.

Проте, якщо комусь цікаво, ось ця IP-адреса: 82.207.74.201


На сайті http://polityk.if.ua/, на сторінці «попередні результати» видно, скільки баттлів між політиками пройшло, скільки голосів за кого віддано, хто переміг.

Кількість витрачених штабом Гдичинського та кількох інших кандидатів у депутати коштів можна порахувати. Тож, порахуймо чужі зусилля та гроші.

Він взяв участь у чотирьох голосуваннях. У кожному з них за нього проголосували, відповідно, 2785, 479, 4200, 2984 рази. З Донієм — уже п'яте голосування. Тут у Гдичинського уже 2561 лайк.

До речі, Богдан Гдичинський обігнав в таких дуелях Лесю Оробець, яка має понад 20000 прихильників у Фейсбуку, а також відомого політика та журналіста Андрія Шевченка.

В сумі ці 5 цифр дають 13009 лайків. Припустімо, для досягнення такої цифри потрібно було купити 15000 лайків у мережі Вконтакт.

Шляхом нехитрих обрахувань виводимо, що це обійшлося Гдичинському в 3000 гривень.

Здавалося б, кому потрібні ці інтернет-голосування?

До речі, є ще, принаймні, 2 інші сайти, де Гдичинський має по 2000-3000 голосів в умовному рейтингу. Там теж можна голосувати з Вконтакту. Тож, заокруглимо цю незначну, за певними мірками, суму до 5000 тисяч гривень.

Все заради того, щоб потрапити в Раду ще одному регіоналу. Все «заради добра».

               Павло КОРОБЧУК, koroboro, UAINFO