На тлі політичного протистояння розмови про економічну ситуацію в країні відійшли на другий план. І лише стрімкий обвал національної валюти заставив суспільство знову звернути увагу на катастрофічний стан української економіки.

Крім падіння гривні, маємо ще одну міну сповільненої дії, яка ось-ось вибухне. Йдеться про виконання цьогорічного бюджету. Напевно, всі помітили, що сьогодні вже 17 лютого, а ніде досі немає інформації про виконання державного і місцевих бюджетів за січень. Чому Мінфін не оприлюднює ці дані? Очевидно, тому що бюджети не просто не виконуються. Є інформація, що вони не виконуються навіть на половину. Що це означає? Це означає, що найближчим часом постане питання виплати заробітної плати бюджетникам і питання виплати пенсій (оскільки Пенсійний фонд в нас дотується з Державного бюджету).

Звичайно, що влада буде і надалі намагатися звинувачувати у своїх економічних провалах Майдан. Але я нагадаю ті фактори, які протягом трьох останніх років поступово вели до краху фінансової системи країни. Це – довготривале скорочення промислового виробництва, падіння ВВП, відсутність належних інвестицій в конкурентоспроможні галузі української економіки, ігнорування потреби модернізації основних засобів виробництва, орієнтація на співпрацю з нестабільними ринками країн Митного союзу, нищення малого та середнього бізнесу. За такої економічної політики девальвація гривні була лише питанням часу.

Ще під час ухвалення Державного бюджету на 2014 рік «Свобода» звертала увагу на те, що запланована в ньому норма статті 15, яка зобов'язує Нацбанк перерахувати до держбюджету 22,8 млрд. грн., стимулюватиме девальвацію національної валюти. Проте якщо раніше режим був готовий кидати останні золотовалютні резерви на стабілізацію курсу гривні, то на сьогодні бачимо абсолютну бездіяльність Нацбанку. Очевидно, що владна вертикаль вирішила використати слушний для себе момент і елементарно дозволяє безконтрольну девальвацію, пояснюючи це «політичною нестабільністю». Одночасно операції на валютному ринку миттєво збагачують структури, що мають доступ до необмеженого фінансування. Прізвища власників цих компаній добре відомі всій країні.

Девальвація гривні і майбутня інфляція вигідні владі ще й тому, що за допомогою цього примітивного інструменту уряд буде імітувати виконання бюджету.

Нагадаємо, що Кабінет Міністрів задекларував необґрунтоване зростання доходів державного та місцевих бюджетів, що є фікцією, оскільки показники соціально-економічного розвитку України, які брали до уваги при розрахунку показників державного і місцевих бюджетів, не відповідали очікуваним результатам за підсумками року і є необґрунтовано завищеними.

Заплановане в бюджеті підвищення розмірів мінімальної заробітної плати та посадового окладу, так само, як і інші соціально важливі видатки, 2014 року неможливо буде виконати через неповне виконання дохідної частини бюджету внаслідок необґрунтованого завищення податкової бази. Більше того, значне завищення дохідної частини державного бюджету призведе до того, що місцеві бюджети не зможуть у повному обсязі отримати дотацію вирівнювання з держбюджету, від чого, своєю чергою, залежать майже всі місцеві бюджети країни.

Постає запитання: яким чином держава збирається виконати заплановане збільшення бюджету, якщо минулого року дохідну частину державного і більшості місцевих бюджетів не виконано, а будь-які передумови для економічного зростання в країні відсутні? Очевидно, що їхнє виконання можна буде «забезпечити» лише шляхом інфляційних процесів, які неодмінно будуть спричинені девальвацією і друком гривні.

Отже, є всі підстави стверджувати, що девальвація гривні була плановою. З одного боку – мільярдні надприбутки «сім'ї», з іншого – подальше зубожіння українців, зупинити яке не зможуть уже жодні «соціальні ініціативи».

У цьому зв'язку цікаво було би дізнатися від уряду:

- як він все ж таки будете виконувати необґрунтовано надутий державний бюджет? За рахунок чого виконуватиме свої «соціальні ініціативи»?

- якщо за рахунок запозичень, які заплановано залучити (нагадаю, що це 163,5 млрд. грн., згідно з Програмою управління держборгом на 2014 рік), то якими є джерела запозичень? Простіше кажучи, хто дасть ці 163,5 мільярди?

- чому уряд і НАК «Нафтогаз України» не погашає борг за природний газ і коли борг буде погашено? Питання є актуальним, бо уряд знову вирішив поповнити статутний капітал НАК «Нафтогаз» на 11 млрд. грн.

- чому підприємства, яким НАК «Нафтогаз України» відпускає газ, не платять за нього, а за це вимушена платити держава за рахунок внутрішніх запозичень?

- назвіть власників підприємств, які не платять за газ? Для них уже знизили ціну до 268,6 дол. за 1000 куб. м. То що, вони і за цією ціною не будуть платити?

Ми вимагаємо від влади:

- по-перше, припинити сіяти паніку на валютному ринку держави та зупинити перекладання відповідальності за стан фінансової системи на суспільство, при цьому звільняючи від відповідальності справжніх винуватців тієї ситуації, що склалася на сьогодні;

- по-друге, зобов'язати Нацбанк негайно втрутитися в ситуацію й почати виконувати свої безпосередні обов'язки. І передусім припинити мільярдні рефінансування «ручних» банків, які створюють ажіотаж на валютному ринку, здійснюючи валютні махінації і отримуючи надприбутки від цих операцій. Чи вони просто виводять капітали за кордон?

- по-третє, визначитися з надійним і стабільним зовнішнім фінансовим джерелом, яке не лише дозволить вивести українську економіку з цього катастрофічного стану, а й поставити її на інноваційні рейки.