Часточитаю про діяльність якихось «підбурювачів»,які, мовляв, несуть «революційну заразу»по Україні, та спонукають наш нещаснийнарод до заворушень. Звісно, роблятьвони це все на гроші клятого ЦРУ, а заєдину мету мають зруйнувати довгоочікуванустабільність. Вночі вони плетуть своїтенета у соціальних мережах та блогах,а вдень розвішують плакати з бабцямита котами, підриваючи тим самимстабільність та загрожуючи покращенню.

Не хочуобговорювати все це по суті. Єдине щохотілося б відзначити, що все дуже слабков’яжеться із політичною дійсністю.

Дивнимчином, але найбільше таких підбурювачів«окопалося» саме серед представниківукраїнської влади.

Візьмемоостанні заяви відомого радникаукраїнського президента та кандидатав народні депутати від Партії регіонів,що пролуналина останній прес-конференції у Львові.

А сказанобуло буквально наступне(щодо ухваленнямовного закону): «У даному випадку ми звами можемо нарікати лише на себе, нате, що ми слабкі. Цей світ – жорстокий,не тільки Україна, а цілий світ. У цьомусвіті перемагає сильний».

Далі,посадовець наголосила, що «…коли біляУкраїнського дому вийшло 150 чоловік, яопустила очі з соромом. Я помилилася.Люди не вийшли», і саме цим, мовляв, булообумовлене ухвалення та підписаннямовного закону президентом.

Трохипоміркуємо над усіма цими словами.

Отже: 1)Прислухаються лише до тих людей, якімасово виходять на акції протесту. Лишеїх слова та думки мають якесь значеннядля ухвалення політичних рішень. Тебенема на мітингах? Отже тебе немає длявлади. 2) У світі «перемагає сильний»,отже, слід бути сильним, тобто йти довласної цілі, не зважаючи на будь-якіперепони та не гребуючи будь-якиминаслідками. Не будеш сильним – ніхтотебе слухати не буде.

Не знаю, які на кого можуть вплинути заклики «бутисильним». Не виключено, що може з’явитисьякійсь «український Брейвік», якійзбагне їх буквально.

Нагадаю, щовсе це походить від радника президентата функціонера владної партії. І якавам ще потрібна «революційна пропаганда»?До речі, подібні зави дуже нагадуютьслова, які, за легендою, сказав польськийкороль Б. Хмельницькому, коли тойзвернувся по справедливість у своїйкривді. Король сказав, що, наче, той маєшаблю, а тому має боронити свою честь.І наслідки цієї поради - загальновідомі.

Лишесліпий не бачив, як саме приймався тойсамий закон. Всі знають, які висновкипо ньому видало науково-експертнеуправління ВРУ, зокрема, щодоневідповідності Конституції. І що?

У нас єГарант Основного Закону, є суди усіхрівнів, є парламент. Усі ці органи маютьслідкувати за дотриманням законодавства.Але що кажуть нам?

Нам кажуть,що це все – дрібниці поки ми не будемомасово виходити на вулиці. То що тепер,влада пропонує з кожного рішення ВРУвлаштовувати Майдани, бо інакше ніхтоі не подумає дотримуватися законодавства?

Але явпевнений, що коли б люди, до яких панізверталася, виконали б цей «заповіт»зараз, то одразу б у мережевих, електроннихЗМІ та на телебаченні розгорнувся бипотік ниття про те, що «людей збурюють«гранітоїди» з ЦРУ», на майданах схованіпортативні машинки, що випроміненнямперетворюють усіх на революціонерів,що усіх наколюють та годують наркотикамиі т.д. і т. п.

Але до чоготут іноземні агенти, коли люди простопочнуть виконувати рекомендації радниківпрезидента, які прямо кажуть: «Йдіть наМайдани, інакше ніхто вас слухати небуде».

Зрозуміло,що якщо начисто відсутній діалог міжвладою та суспільстві, то у останньомунакопичується протестний потенціал,який має кудись виливатися. А тут ще йвлада виступає в якості основного«підбурювача», перекриваючи усі легальніканали для висловлення невдоволення(від судів і до виборів, які остаточноперетворюються на фарс).

А так буваєзавжди, коли люди, що не знаються начомусь, беруться ним керувати. Політичнийорганізм – складний та багатогранний,та не приймає простих рішень, а потребуєкомплексності та відповідальності дій.

У нас жесуспільством взялися керувати якавтобазою, але воно зовсім до автобазине подібне. Хоча б тому, що тут невдоволенихробітників не звільниш, бо звільнитиіз суспільства просто неможливо.

Усі цісуспільні інститути (суди, парламент,представництво, Конституція, поділвлади іт.д.) виникли не вчора та й заснувалиїх зовсім недурні. Вони покликанізабезпечувати баланс інтересів тастабільність у середині суспільства.Прибери ключові державні інститути,нівелюй їх значення – і суспільствоперетворюється знову на дике людськестадо, що живе за своїми дикими законами.І зрозуміло, що якщо методично винищуватиоснови державного механізму, то наслідкиможуть бути будь-якими. Утому числі іруйнівними. І жодних «підбурювачівз ЦРУ» не потрібно, аби начисто сточенашашелю будівля завалилася від одногодотику.

Петр ОЛЕЩУК