Сьогоднішня позиція Росії, якщо оцінювати її з точки здорового глузду, вимагає або капітуляції, або «почесного» (?) відступу на попередні позиції. Інших варіантів, начебто, не існує.

Вже й власна економіка тріщить, вже й мова про санкції до окремих «персонажів» йде із згадуванням не тільки Києва, але й Москви (а це найважливіше для кожного представника режиму, хоч януківського, хоч путінського).

А варто згадати, що, попри повідомлення заморожування активів 18 громадян України, які підозрюються в корупції і присвоєнні державних коштів, оголосили Австрія, Швейцарія, Ліхтенштейн і Канада, міністр фінансів Нідерландів Єрун Дейсселблум проінформував громадськість про арешт рахунків, що ймовірно належать громадянам України, щодо яких були прийняті санкції Євросоюзу. І там мова йде про сотні мільйонів євро.

При цьому він заявив у парламенті, що в країні в останні кілька тижнів відзначено ряд «незвичайних фінансових трансакцій». На його думку, ця активність була пов'язана зі спробами деяких українських бізнесменів вивести кошти, попередньо акумульовані в Нідерландах.

Прізвища «вкладників» не були названі, але можна із великою долею ймовірності припустити, що усілякі януковичі за компанію з азаровими хотіли перевести їх в надійніші та стабільніші за цивілізований світ країни, наприклад, до Росії, чи, скажімо, в «незалежну» Абхазію чи то Південну Осетію.

Однак події розгортаються абсолютно протилежно і, навіть, суперечливо здоровому глузду. Росія влаштовує в Ростовській області «містечка для біженців», які там так і не з’являються. Натомість прибувають в західні та центральні області України, рятуючись від так званих «защітніків» або «зелених чоловічків», які заполонили Крим. Проте Путін, схоже, уявив себе не просто лідером зграї безневинних птахів – стерхів, літанням яких свого часу намагався керувати, а таки якимось не орловським, та все ж жеребцем. І за московською традицією вирішив «закусіть уділа».

Референдум в Криму (себто, фальсифікація) під автоматами «чоловічків в зеленому» вдруге перенесли. Вже на 16 березня. Кремль розуміє, що програв, і України не отримає. Скоріш за все, сама Юлія Тимошенко зробила переоцінку ситуації і вирішила, що продовжувати далі дружити з Путіном, вступаючи в конфлікт зі всім цивілізованим світом виглядає синдромом суїциду. Отож, Москва просто діє за обставинами. І хоче «зберегти обличчя» (не капітулювати перед Заходом) та все ж таки прихопити хоч шматочок, хоч якусь чергову маріонеткову псевдодержаву. І якщо ще днями кремлівський клоун (самопроголошений кримський прем'єр) Сергій Аксьонов називав себе головнокомандувачем збройними силами Криму, а українських моряків змушували присягати народові Криму, то тепер вже вимагають присягати Росії, або евакуйовуватися «на материк».

Висновки. Путін втрачає адекватність, а його прислужники взагалі не орієнтуються, кому завтра доведеться присягати, чи то «народу Криму», чи то Росії, чи Південній Осетії або островам Вануату. Тому необхідно посилювати світові економічні санкції стосовно Росії загалом, і її офіційних та неофіційних лідерів зокрема. Поява військово-морських сил НАТО поблизу та в самому Чорному морі повинна вітатися, а ці сили тільки збільшуватися. Звичайно, підстаркуваті адмірали та позбавлені інтелекту офіцери можуть бадьоро заявляти про готовність дати бій і перемогти будь-кого. Більшість російських моряків добре усвідомлює, що це став би їхній «останній і рішучий бій», в результаті якого кораблі НАТО просто звіддаля розстріляли б заржавілі посудини, які все ще гучно іменуються «ЧФ РФ».

Зараз лунають думки про те, що США та Великобританія не готові виконати свої обов’язки гарантів безпеки України, а тільки тому виділяють мільярдні кредити в якості фінансової допомоги. Це правда. Але є ще один невеличкий момент. Росія з її теперішнім політичним керівництвом роздратувала весь світ. І тому тільки від українців залежить, чи ми погодимося з фактичним розчленуванням держави та окупацією Криму, в замін якої отримаємо кредити, нові гарантії (?) безпеки тощо. Чи твердо відповімо Кремлю одним коротким словом: «Досить!».

Після чого може трапитися багато чого, але завершиться все швидким і неминучим розподілом території РФ зі сторони Китаю, Японії, можливо, навіть Фінляндії, Бєларусі та Казахстану. Калінінградська область першою дремене в ЄС, чи то шляхом приєднання до Польщі, чи то проголосивши себе анклавом Німеччини (там економіка таки потужніша за польську, а німці звикли всім альтруїстично допомагати).

Ну а українцям залишається перетворити Кримську автономію на Кримсько-татарську, і замислитися над перевихованням кубанських козаків, які в своїй більшості втратили український коріння та дух, і в майбутньому відчуватимуть певний дискомфорт, перетворившись з громадян вже неіснуючої РФ на українських громадян.