В Донецьку другий день відбувається якийсь трагікомічний фарс. В районі 12:00 (як за графіком) на площі Леніна збирається аресивний натовп власівців тисяч так 3-4 (бабульки і місцевий бомжобомонд підтягуються ще зпозаранку). Трішки повиступають і йдуть щось «захоплювати». Учора сильонок вистачило лише на коридор обласного СБУ. Поки їх там відлякували світлошумовими гранатами і щось їм там обіцяло начальство, наступило 17:00 і весь натовп як корова язиком злизала.

Сьогодні власівці були більш активними. Захопили спершу прокуратуру, потім СБУ. Водили за собою рашинську пресу, показували кабінети силового начальства області. Далі натовп, дорогою матюкаючи усіх зустрічних і втіхаря попиваючи, захопив чомусь залишений без толкової охорони офіс ІСД. Тарути там не було, але готувався якийсь банкет - власівці заразом і закусили з буржуйського столу.

Пішли під ОДА. Виявилось, що міліція зібралась уся там, виставила кордон у 4-5 рядів. Виглядало переконливо. І ніякого штурму не відбулося. Схоже, не через серйозні ментовські кордони, а тому, що... наступило 18:00. 

Складається серйозне враження, що народ працює тупо погодинно. Після 18:00 власівські ряди помітно поріділи.

Я не прихильник різних там теорій заговорів, але це все схоже на якийсь очевидний договорняк. З одного боку СБУ типу працює - особливо буйні активісти вночі потроху пропадають: учора так зник чувак, який гордо сунувся на «переговори» в СБУ. З іншого боку - менти в пікантний момент, зробивши спробу оборони, різко розступаються.

Іще одне спостереження. Власівці, як і водитись, викликують ім'я свого професійного діда мороза Губарєва, а також почали вимагати повернути на обласну посаду... звільненого облмента Романа Романова. Останній був призначений сюди десь рік тому, отримавши підвищення з керівника міськментури (він її очолював). Коли ряжений дід мороз робив вигляд, що він тут губернатор, Романов навіть встиг йому (то бішь «народу») присягти у вірності. Але з хєров таке упорство з боку власівців, серед яких кожен п'ятий (щонайменше) - путінський турист.

Можу забитись, що завтра тут усе відбуватиметься точно в такому ж руслі.