Три новини. Всі - погані. 

1. Була на Комітеті ВР з питань законності. Наш другий список політв'язнів не будуть виносити на голосування. Вони кажуть шо вже підвели риску під першим списком, а решту політсправ будуть відсилати на розгляд судів і прокуратур. Це тих самих, нелюстрованих.

Тобто пролітаю я, Коханівський, Костаков, Грузинов, руйнатори Сталіна, Леніна і багато інших. Нас післали до тих, хто нас усі ці роки судив по бєспрєдєлу.
Слава Богу, шо ми не ловили гав одразу тоді і добились визволення тих, хто у нас давно сидів, і яких ми подали в першу чергу. Дай Боже здоров'я Олегу Ляшку, за оперативно підготовлені постанову, а потім - закон. Бо сиділи би наші 28 політв'язнів ще дуже довго.

Ну а ми вже, повторююсь, в прольоті. А з нами - на жаль не подані в першому списку батько й син Ребікови (кримські патріоти), дніпропетровський націоналіст Ярослав Левенець, Адам Осмаєв (чеченський емігрант, якому інкримінують підготовку замаху на Путіна і дружина якого, Аміна, не виходила з передової, врятувавши не одне українське життя). Та інші...

2. То, по чому випустили наших в'язнів з попереднього списку, виявляється, не реабілітація, а персональна амністія.

3. Сьогодні не вдалося підписати клопотання про поруку на Віталія Княжеського в жодного з депів-свободівців, яких ми зустріли. Княжеський - це оборонець "Просвіти" в Харкові від озброєних сепаратистів. Зато поруки підписав нардеп Віталій Чудновський (це той, який пройшов по 90-му округу, хоч свободівець там перемагав з відривом у 1500 голосів). Ну то, як кажуть, нє било би щастя...